18 квітня 1499 р.

“...Беручи до уваги, що містечка, села і володіння, розташовані навколо міста Львова, а також передмістя того міста недавно зазнали спустошення та дощентного спалення від наших ворогів турків і татар, з яких (передмість) те місто зазвичай харчі і користь мало; і звідси розмірковуючи, що це місто потрапило у дуже важке становище і жителям, які його заселяють, у ту важку годину було скрутно, внаслідок цього, бажаючи тим львівським міщанам зробити полегшення, їм всім і кожному жителям того міста за порадою наших дорадників, що з нами були, вважаємо надати, допустити і сприяти та надаємо, допускаємо і сприяємо даною грамотою, щоб вони та кожний з них, що з товарами і з будь-якими товарами, а саме кіньми, волами, великою і дрібною худобою, возами, тканинами та іншими всіма речами і товарами, без винятку будь-яких речей і товарів, якого б походження і сировини вони не були, через королівство і наші володіння зі всіма митами, мостовими, перевозами, гребельними та іншими прибутками наших місць без сплати всіх тих наших прибутків, а саме мит, перевозів, гребельних і мостових, і без будь-яких перешкод і арештів могли вільно і мирно їхати, продовжувати дорогу, повертатися за посередництвом сили нашої грамоти...”