9 квітня 1565 р.

“...Хоча на Варшавському сеймі королівства, що минулого року відбувся, ми разом з нашими дорадниками загалом з певних причин постановили, щоб усі міста нашого королівства як постільничим, так і іншим нашим посланцям, взамін будь-яких коней для перевезення осіб підводного податку згідно з порядком і зробленим недавно розпорядженням мають дати наші гроші з будь-якої нашої необхідності. Тим не менше встановлюємо для користі тих міст: три частини повного міського податку, що називається шос, кожного року до нашої скарбниці мають платити, а четверту частину того податку хай зберігають для ремонту міста. Ми ретельно ознайомилися з тим, що наші львівські міщани мають великі видатки, які заважають їм займатися клопотами і належним управлінням тим нашим містом. Унаслідок цього їх і віх інших людей тієї міської юрисдикції за посередництвом дорадників нашого королівства, за одностайною згодою усіх станів королівства тільки від тягаря давання коней, до якого згідно з тією нашою постановою і розпорядженням зобов’язані, вважали звільнити, звільняємо, вирішуємо цією нашою грамотою, щоб були вільними та звільненими назавжди...”