20 травня 1572 р.

“...Найперше хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та передміщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками, найдорожчими королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками королівства та наших володінь, і користувалися ними без будь-яких винятків, щоб і вони (українці) тішилися ними так само, як тішаться польські міщани римської віри. Священики їх церкви грецького обряду, які тепер живуть, і будуть у майбутньому, повинні бути вільні та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Всім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право, та вони можуть і повинні скласти тілесну присягу за прикладом інших львівських міщан-поляків...”