14 червня 1555 р.

...Ми, пильно зваживши, що наше місто Львів у такому місці знаходиться, що постійно турбується частими нападами ворогів під іменем християн, унаслідок цього його жителі мають потребу у видатках, щоб вибудувати нові укріплення міста і ті, що за старістю є зношені, відновити і поновити. Ми уважно розглянули, що їм слід під постійною опікою мати цю відбудову, щоб місто оборонними укріпленнями та іншим військовим обладнанням було облаштоване, щоб до ще більшого старання для слави і укріплення міста ми їх заохотили, з певного нашого відома й обдумування та за радою наших дорадників, що зібрались разом з нами на вальному сеймі нашого королівства, все рухоме і нерухоме майно, яке б не було і якими б іменами не визначалося, не тільки міське, а також земське, яке будь-коли нами і нашими найяснішими спадкоємцями правом горла було успадковане, після смерті тих львівських міщан, які жодних спадкоємців і наступників після себе не залишили, у розпорядження й управління бурмистра і райців того міста, що тепер є і в майбутньому будуть, вважали дати, дарувати і надати, даємо, даруємо і надаємо на вічні часи і назавжди, нічого не збергіаючи для себе і своїх спадкоємців у тому залишеному майні...