12 серпня 1914 року
«Жиди і війна. Довідуємо ся, що галицькі Жиди роблять поважні заходи, аби всіма силами підпомогти австрийську армію у боротьбі з Росиєю. Видано в тій ціли відозву до росийських Жидів з зазивом до революциї, обіцюючи, що на основі ґварантий, одержаних з компетентної сторони, на випадок побіди Австриї, одержуть Жиди на всіх добутих териториях повне рівноуправненє» («Нове Слово», с. 3).
«Дарованє кари вязням. Цісар постановою з 11 с. м. дарував решту кари вязниці: В мужеськім карнім заведеню в Станіславові 10 вязням, у Львові 5, в Вишничи 2, в карнім заведеню жінок у Львові 4» («Нове Слово», с. 3).
«Лікарська служба. Через покликання великої кількості лікарів до регулярної військової служби громадські установи санітарної служби, а також цілі місцевості й території залишилися без лікарської допомоги. Лікарська палата вирішила прийти на допомогу згаданим установам та громаді взагалі; вона звертається з проханням до керівництва ґмін та інших установ, які потребують лікарів, щоб у разі потреби лікаря в цій установі або місцевості вони зверталися до Лікарської палати у Львові з поданням деталей і умов щодо прийому обов’язків (За адресою: Східногалицька лікарська палата, Львів, Лінде, 5 [тепер – вул. Ліста]» («Gazeta Wieczorna», s. 5).
«Води їм дайте, води! Протягом тижня комітет дам на чолі з п. Шютцовою вдень і вночі працює на львівських вокзалах і опікується солдатами, які їдуть в різні сторони. Акція чудова і розумно організована, а беруть у ній участь кільканадцять пань і панянок. Бракує, однак, і хліба, і папірос, і навіть... води. Таким чином звертаємося до пп. керівників вокзалу, щоб вони замислилися над доставкою води гідрантами на окремі перони, тому що носіння води з головної цистерни ускладнює роботу, а люди доброї волі, яких, на щастя, в цей момент не бракує, просять про хліб, фрукти і папіроси, які з вдячністю прийме комітет, що урядує на вул. Бурлярда, 5 [тепер – вул. Нижанківського] в Технол. Інстит.» («Gazeta Wieczorna», s. 4–5).
«Підстрелений з флобера. На пл. Домбровського [тепер – пл. Маланюка] вчора хтось стріляв з флобера і поранив 12-річного Зиґмунта Вілька, сина сторожа будинку, який бавився там на газоні. Злочинця не вдалося схопити» («Gazeta Lwowska», s. 4).