Громадське обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності (вулицям, провулкам, проспектам, площам, скверам) м. Львова імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних поді
На громадське обговорення винесено наступні пропозиції громадськості:
|
№ п/п |
Заявник |
Пропозиція |
Історична довідка та обґрунтування |
|
1. |
Сихівська районна м. Львова організація Української спілки ветеранів Афганістану
Голова організації Михайло Циганков |
Стосовно перейменування вулиці Суха на вулицю Валерія Кузякіна |
Валерій Миколайович Кузякін народився 8 грудня 1963 року у м. Львові, проживав на вулиці Сухій, закінчив середню школу №77 та працював в цеху №14 Львівського заводу радіоапаратури. У жовтні 1982 року був відправлений рядовим в Афганістан, проходив службу на посаді механіка-водія БТРД у військовій частині польова пошта 44585. Загинув у віці 20 років 28 липня 1983 у року під час бойових дій в Афганістані. |
|
2. |
Постійна комісія з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської міської ради
Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Чорнобиль-допомога» (м. Донецьк) |
Стосовно найменування однієї з вулиць м. Львова іменем Василя Макуха |
Васи́ль Омеля́нович Ма́кух (14 листопада 1927, с. Карів, Львівське воєводство, Польська республіка — † 6 листопада 1968,Київ, УРСР) — учасник українського руху опору в СССР. Воїн УПА. 5 листопада 1968 на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві.Визнання 5 листопада 2008 року, у 40-ві роковини самоспалення Василя Макуха, на майдані Незалежності було влаштовано концерт-реквієм. Того самого дня у Донецьку, в головному офісі громадської організації інвалідів «Чорнобиль-Допомога», на вшанування пам'яті Василя Макуха та Олекси Гірника було відкрито унікальний музей «Смолоскип». 2011 року в жовтні Молодіжний рух Києва в межах проекту «Шляхом українських патріотів» представив у Львові книжку «Біля витоків Незалежності». У ній зібрані біографії 20 особистостей, пов'язаних з боротьбою за відродженням української держави. Серед них поряд з Василем Стусом та іншими фігурує Василь Макух. 5 листопада 2011 року біля будинку 27-А на Хрещатику, що неподалік Печерського райсуду, надвечір зібрався гурт людей. Вони тримали плакати з портретами Василя Макуха. Свічками у склянках виклали його прізвище. Лідер молодіжної спілки «Патріоти» студент Київського національного університету Арсен Пушкаренко запропонував звернутися до влади Чехії та Словаччини з проханням відзначити подвиг Макуха нагородами. «Нехай українській владі буде соромно», — заявив він. |
|
3. |
Львівське міжобласне відділення Національної спілки театральних діячів України
Національний академічний театр імені Марії Заньковецької
Депутат ЛМР Роман Грицевич |
Стосовно найменування однієї з вулиць міста Львова іменем Богдана Ступки |
Богда́н Сильве́стрович Сту́пка (*27 серпня 1941, смт Куликів, Жовківський район, Львівська область — †22 липня 2012,Київ) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011). |
|
4. |
Львівське обласне товариство політичних в’язнів та репресованих Голова товариства Петро Франко
|
Стосовно перейменування вулиці Рилєєва на вулицю Митрополита Стернюка |
Арієпископ Володи́мир Стерню́к (12 лютого 1907, Пустомити, Львівщина — †29 вересня 1997, Львів) — український церковний діяч. Виконувач обов'язків голови Української Греко-Католицької Церкви протягом 1972-1991 років. Один із провідників Катакомбної Греко-Католицької Церкви у часи комуністичного режиму. Після приходу радянських військ і з початком переслідувань УГКЦ о. Володимир категорично відмовився підписати «перехід на православ'я». Не маючи змоги душпастирювати легально, о. Стернюк влаштувався на світську роботу в університетській бібліотеці у Львові. Саме там у червні 1947 р. його було заарештовано, звинувачено у зв’язках із націоналістичним підпіллям та засуджено на 5 років виправних робіт, котрі він відбув у таборі в Єрцево Архангельської області. Після звільнення в 1952 р. офіційно працював охоронцем, а пізніше — обліковцем у Львівському тресті зеленого господарства, а згодом санітаром «швидкої допомоги». Незважаючи на загрозу повторного арешту, о. Володимир підпільно продовжував душпастирську працю, а в 1964 році на його плечі ліг тягар архиєрейського служіння. 2 липня того року владика Василій (Величковський) уділив єпископську хіротонію о. Стернюку як своєму наступникові З 1972 р. владика Володимир (Стернюк) очолив УГКЦ в Україні як місцеблюститель митрополичого престолу. З боку радянської влади предстоятель Катакомбної Церкви зазнавав систематичного тиску: обшуки, конфіскації, стеження, допити і «профілактичні» розмови. Водночас присутність правлячого єрарха в Україні в умовах переслідувань давала змогу зберігати апостольську спадкоємність УГКЦ та дозволила очолити процес виходу з підпілля й розбудови церковних структур наприкінці 80-х років минулого століття. Навесні 1991 року, після повернення патріярха Мирослава Івана (Любачівського) в Україну, архієпископ Володимир завершив своє служіння як місцеблюститель Глави Церкви. Помер 29 вересня 1997 р., похований у крипті собору Св. Юра.
|
|
5. |
Громада села Мшана Городоцького району Львівської області |
Стосовно найменування однієї з вулиць міста Львова іменем Миколи Хмільовського |
Микола Хмільовський (псевда «Лаврівський», «Аксіос»; * 18 травня 1880, Покропивна, нині: Козівський район, Тернопільська область — 30 квітня 1963, Мшана, Городоцький район, Львівська область) — священик, військовий капелан УГА, радник Митрополичої консисторії УГКЦ, член УГВР. Життєпис: Народився 18 травня 1880 в селі Покропивна. Був священиком, військовим капеланом УГА (1919 p.), духівником і директором Золочівської гімназії до 1931 p., радником Митрополичої консисторії УГКЦ у Львові, членом УГВР від 1946 р. (за іншими даними від 1947 року). Заарештований більшовиками 31 березня 1950 p., звільнений у 1954 р.Помер 30 квітня 1963 року в селі Мшана Городоцького району Львівської області.30 вересня 2012 року в селі Покропивна відкрито й освячено біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці митрополитом Тернопільсько-Зборівським Василієм (Семенюком) пам'ятник о. Миколі Хмільовському. |
|
6. |
ТзОВ «Юрок плюс» Директор О. Гришко |
Стосовно найменування вулиці проектованої (промзона Хмельницького) вулицею Проектованою |
ТзОВ «Юрок плюс» звернулися з проханням внести зміни до довідника вулиць м. Львова та включити до переліку вул. Проектовану (промзона вул. Б. Хмельницького). За словами заявників, вказана вулиця відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та унеможливлює реєстрацію земельної ділянки, яка знаходиться за згаданою адресою згідно правовстановлюючих документів. За словами заявників, земельну ділянку вони придбали з аукціону відповідно до ухвали №1232 від 15.04.2004р. «Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону», в якій дійсно зазначена вул. Проектована (промзона вул. Б. Хмельницького). |
|
7. |
Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація «Меморіал» ім. Василя Стуса |
Стосовно перейменування вулиці Снопківської на вулицю Юрія Вербицького |
Юрій Тарасович Вербицький (25 серпня 1963, м. Львів — 21 або 22 січня 2014, біля с. Гнідин, Бориспільський район,Київська область) — сейсмолог, кандидат наук, альпініст. Син українського геофізика Тараса Вербицького, брат сейсмолога Сергія Вербицького. Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань. |
|
8. |
Громадяни Янчук Ігор Миколайович та Зарума Степан Володимирович
Постійна комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму
голова Ярослав Музичко
|
Стосовно найменування однієї з вулиць міста Львова на честь Юрія Вербицького | |
|
9. |
Член Спілки політв’язнів України Ярослав Кульчицький |
Стосовно перейменування вулиці Сихівської на вулицю Юрія Вербицького | |
|
10. |
Член Спілки політв’язнів України Ярослав Кульчицький |
Стосовно перейменування площі Двірцевої (або вулиці Золотої) на площу/вулицю Романа Сеника |
Рома́н Фе́дорович Се́ник (*26 липня 1968, Наконечне Друге, Львівська область — † 25 січня 2014, Київ) — активіст Євромайдану, входив до самооборони Майдану. Вбитий під час подій на вулиці Грушевського в Києві |
|
11. |
Член Спілки політв’язнів України Ярослав Кульчицький |
Стосовно перейменування площі Музейної на площу Сергія Нігояна |
Сергі́й Га́гікович Нігоя́н (2 серпня 1993, Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область — 22 січня 2014, Київ) — громадянин України вірменського походження, протестувальник входив до самооборони Євромайдану. 22 січня 2014 року був убитий під час подій на вулиці Грушевського в Києві. |
|
12. |
Член Спілки політв’язнів України Ярослав Кульчицький |
Стосовно перейменування вулиці Під дубом на вулицю Михайла Жизневського |
Миха́йло Миха́йлович Жизне́вський (біл. Міхаіл Міхайлавіч Жызьнеўскі, 26 січня 1988, Гомель, БРСР — 22 січня 2014, Київ,Україна) — білоруський активіст Євромайдану та журналіст, член Самооборони Майдану. Член організації УНА-УНСО, проживав у Білій Церкві. Убитий під час подій на вулиці Грушевського в Києві. |
|
13. |
Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація «Меморіал» ім. Василя Стуса |
Стосовно перейменування площі генерала Григоренка на площу Героїв Майдану |
Вшанування пам’яті про усіх загиблих та живих активістів Євромайдану |
|
14. |
Львівське обласне відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів
Голова Степан Трохимчук |
Стосовно перейменування площі Різні на площу Героїв Майдану |
Вшанування пам’яті про усіх загиблих та живих активістів Євромайдану |
|
15. |
Львівське крайове братство ОУН-УПА
Голова Олесь Гуменюк |
Стосовно перейменування вулиці Гвардійської на вулицю Героїв Євромайдану |
Вшанування пам’яті про усіх загиблих та живих активістів Євромайдану |
|
16. |
Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація «Меморіал» ім. Василя Стуса |
Стосовно перейменування частини проспекту Свободи, де знаходиться пам’ятник Т. Г.Шевченку на площу Героїв Євромайдану |
|
|
17. |
Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів – УСІ»
Виконавчий директор Оксана Потимко |
Стосовно перейменування однієї з львівських вулиць/площ на вулицю/площу Небесної сотні |
Небесна сотня - список загиблих учасників Євромайдану —акцій протесту в Україні у грудні 2013 — лютому 2014 року, публічно названі «Небесною сотнею» |
|
18. |
Львівська обласна організація Фізкультурно-спортивне товариство «Динамо»
Перший заступник голови В. Яцковець |
Стосовно перейменування вулиці Володимира Янева на вулицю Вадима Мартинчика |
Вадим Терентійович Мартинчик – заслужений працівник фізичної культури і спорту України, Заслужений тренер України, Почесний динамівець СРСР, неодноразово нагороджений державними нагородами. |
Письмові пропозиції (зауваження) просимо подавати до 22 квітня 2014 року в управління культури департаменту гуманітарної політики за адресою: м. Львів, пл. Ринок,1, тел. 032 297-57-30 або на електронну пошту управління культури culture@city-adm.lviv.ua
Відповідальна за організацію розгляду пропозицій та зауважень Юлія Калиш (секретар Комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у м. Львові).
Засідання Комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у м. Львові відбудеться наприкінці квітня, рекомендації Комісії будуть скеровані на розгляд сесії міської ради, де буде прийняте остаточне рішення.
У зв’язку з великою кількістю пропозицій стосовно перейменування вулиць міста Львова на честь героїв Майдану, ці пропозиції будуть додатково обговорені на громадському слуханні, яке відбудеться у квітні 2014 року.