Протокол громадського слухання проекту ухвали «Про заходи захисту тварин від жорстокого поводження у м. Львові»
До участі у громадському слуханні зареєструвалось 88 осіб.
На громадському слуханні виступали:
Ю.Лукашевський, начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради». Організація, програма та регламент проведення громадських слухань.
Н.Куба, Н.Вишневська, А. Курач, Ю. Микитюк, представники «Західно –українського товариства захисту тварин».
Під час представлення проекту Ю. Микитюк розповів:
Передумовами розробки проекту стали відсутність системного підходу до регулювання контролю безпритульних котів на території м. Львова, відсутність співпраці між уповноваженими муніципальними структурами і громадськістю, успішний досвід Польщі.
Концептуальна суть проекту – коти визнаються частиною екології міста, природніми дератизаторами. Проект дозволить регулювати популяцію котів на території міста шляхом біостерилізації, контроль санітарної і епізоотичної ситуації, налагодження співпраці між уповноваженими муніципальними структурами та опікунами вуличних котів, зоозахисними товариствами, а також створити умови для розвитку волонтерського руху та інституту зоопікунства.
Н. Куба виділила, що основними завданнями проекту ухвали є реалізація задекларованих методів та способів гуманного регулювання чисельності безпритульних тварин. У Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження» біостерилізація вказана як єдиний можливий гуманний спосіб контролю популяції тварин.
Механізмом проекту ухвали є розвиток співпраці між ветеринарним відділом Львівської міської ради, ЛКП «Лев», іншими уповноваженими структурами, та залучення на паритетних засадах представників громадських організацій, волонтерів, опікунів тварин, інформування громадськості та відповідальних осіб про засади гуманного ставлення до тварин та способи вирішення супутніх ситуацій, посилаючись на Законодавство України. Проект ухвали закладає підґрунтя для розвитку соціального опікунства, інституту результативного волонтерства за сприяння муніципалітету.
Очікуваним результатом є заборона безпідставного відлову котів, які визнаються частиною екології міста, зменшення кількості безпритульних котів лише шляхом біостерилізації, підвищення обізнаності мешканців стосовно культури поводження з домашніми та безпритульними тваринами та покращення санітарної та епізоотичної ситуації, формування організованого руху, покращення іміджу та туристичного вигляду в очах європейської спільноти.
Н. Вишневська акцентувала, що опікуном вуличних котів може стати будь-який мешканець м. Львова, який на підставі укладеного договору виконує певні обов’язки годує, лікує, стерилізує та вакцинує, доглядає і прилаштовує бездомних тварин. Передбачається проведення певного випробувального терміну для охочих стати опікунами. Повноцінна співпраця між міською владою та опікунами здійснюється на підставі визначених обов’язків, До повноважень Львівської міської ради належатиме реєстрація опікунів, укладання певної угоди з переліком обов’язків обох сторін, моніторинг діяльності опікуна та вирішення спірних ситуацій між опікунами і представниками зоозахисних товариств, ініціювання законопроектів щодо фінансування опікунського інституту у м. Львові (п. 3.1 проекту ухвали).
А. Курач зазначив, що проектом ухвали передбачається система регулювання поводження з безпритульними котами, яка буде влаштовувати і мешканців і владу міста. Досить частими є звернення львів’ян до Західно _ Українського товариства захисту тварин з повідомленнями про смерть вуличних котів внаслідок замикання підвалів та комірних приміщень, з вимогою позбутись безпритульних тварин, або з проханням біостерилізації, що товариство і здійснює в міру можливостей, використовуючи ті кошти, які товариство здатне акумулювати.
З прийняттям цієї ухвали, з’явиться можливість звертись у безпосередні структурні одиниці, повідомляти про наявність вуличних тварин, їх кількість та потребу стерилізації. У випадку захворювання тварини відбуватиметься обстеження ветеринарним лікарем, встановлення ним діагнозу та визначення подальших дій.
Проживання котів на території різноманітних установах, які знаходяться у місті (базарах, заводах тощо) становлять суспільну проблему, з якою керівники установ не мають боротись на свій розсуд. За допомогою співпраці з волонтерами, структурних підрозділів ЛМР та природоохоронних організацій з’явиться змога вирішити цю ситуацію.
Під час обговорення учасниками було озвучено наступні запитання та пропозиції:
Р. П’ятниця, пенсіонер, цікавиться яким чином та у які терміни здійснюватиметься співпраця із владними підрозділами? Окрім того, у Шевченківському районі засклення приміщень проводиться надто щільно, тварини не мають змоги потрапити до приміщення. Особливо потрібною та важливою є інформаційна підтримка.
Ю. Микитюк відповів, що при підготовці проекту ухвали враховувався досвід польських міст та м. Москви (Росія). У матеріалах йдеться, що усі зміни варто проводити поступово, архітектурним вирішенням такої проблеми є встановлення жалюзійних решіток та залишення одного із продухів відчиненим.
Н. Вишневська додала, що реєстрація опікунів відбуватиметься після розроблення механізмів дії ухвали. На даному етапі можна відслідковувати порушення, ініціювати біостерилізацію, вакцинацію. В майбутньому планується провести тендер на вакцинацію бездомних тварин.
О. Сидор, представник «Львівське Товариство Захисту Тварин» запиталась чи плануються каральні заходи для тих, хто не виконуватиме ухвалу, тих мешканців, які збільшують популяцію безпритульних тварин шляхом виселення домашніх котів на вулицю, для тих керівників, які не виконуватимуть ухвалу та чинитимуть всупереч та чи є можливість на міському рівні сприяти реєстрації тварин,
Н. Куба відповіла, що є речі, які належать до кримінальних злочинів, має бути офіційна заява у правоохоронні органи, на яку її представники мають відреагувати. Окрім цього, є порушення на які можна впливати адміністративно – це буде відображено у механізмах реалізації ухвали.
А. Курач наголосив на тому, що у 2012 р. був відкоригований Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (2006 р), Закон став менш гуманним.
При прийнятті податкового законодавства було ліквідовано комунальний збір з власників тварин, кошти з якого акумулювались для стерилізації, догляду, вакцинації, тощо. Стосовно розмірів вікон та площ – це питання регулюється відповідним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Планується звернення до вищезгаданого Міністерства, до створення якого можуть долучитись юристи, архітектори, комунальники та волонтери.
З огляду на географічне розташування м. Львова, наявність підземних та ґрунтових вод, високу вологість повітря, підвальні та коміркові приміщення закривати не можна, адже поширюватиметься сирість та помітно зростататиме можливість поширення захворювань.
Т. Палюх, працівник управління екології ЛМР поцікавилась чи є відомим досвід регулювання чисельності тварин шляхом біостерилізації, і якими є можливі прогнози чисельності.
А. Курач відповів, що за твердженнями німецьких та італійських зоологів популяція нормалізується за 4-5 років. Звісно, за місяць очевидних результатів не буде, але популяцію однозначно контролювати можна
В. Рябокобиненко, пенсіонер підкреслив, що у м. Ходорові багато бездомних котів, яких годують на брудній долівці, волонтери відсутні. Водночас і багато безпритульних собак.
Окрім того, доцільним є проведення у школах, хоча б Львівщини, занять, на яких навчатимуть та прививатимуть любов до тварин, гуманне ставлення до них.
Обурливим є ставлення влади до звернень громадян, які помічають жорстоке ставлення до тварин, керівники правоохоронних органів не ставляться до них із відповідною повагою.
Ю. Микитюк відповів,що реакція правоохоронних органів справді залишає бажати кращого.
22 березня 2013 р. зареєстрований проект Закону України «Жорстоке ставлення до тварин» у Верховній раді України, інших інструментів на разі немає.
А. Лис, активіст, поцікавилась чому у назві проекту ухвали йдеться про безпритульних тварин, а у тексті проекту ухвали лише про котів, адже проблема безпритульних собак є не менш болючою.
Ю. Микитюк відповів, що ситуація із безпритульними собаками аналогічна, але у випадку із котами можна користатись із міжнародного досвіду регуляції чисельності безпритульних тварин.
А. Курач додав, що на сьогоднішній день вже діє ухвала «Про правила утримання і поводження з тваринами у м. Львові», на даний момент вже є на рівні міста різноманітні заходи стосовно покращення наявної ситуації.
Ю. Лукашевський запропонував замінити у назві проекту ухвали слово «тварин» на слово «котів», що відповідатиме змісту ухвали .
О. Юзьків, в.о. начальника ветеринарного відділу ЛМР підтримав проект ухвали та вніс побажання наступним етапом провести схожі слухання у кожному ЛКП та ОСББ, оскільки багато людей знайомі із проблемою лише поверхнево.
Н. Ступко, представник «Західно – українського товариства захисту тварин», наголосила, що отрута, якою знищують щурів є і для людей шкідливою, адже у підвалах люди зберігають харчі. Окрім того, коти відлякують і винищують гризунів та інших шкідників. Дискримінації собак немає.
Західно – українське товариство захисту тварин є асоціативним членом Королівського товариства захисту тварин Великобританії, за його програми та сприяння проведено 6 семінарів та коштом товариства була перекладена українською мовою та видана для першокласників книжка про гуманне ставлення до тварин у ігровій та навчальній формі, матеріали були не лише перекладені, а й адаптовані для українських школярів та рекомендовані Міністерством освіти і науки для факультативного вивчення.
Л. Дахно, активіст запитала чи буде у майбутньому реалізації ухвали буде допомагати ЛКП «Лев» і чи будуть прийматись санкції до утримання тварин у неможливих умовах, як це відбувається зараз.
Н. Вишневська підкреслила, що головною тезою ухвали – жодне ЛКП чи будь яке інше підприємство не має права безпідставно відловлювати тварин. При поступленні інформації про неконтровальоване розмноження, захворювання серед тварин, формується комісія, із представника ЛКП «Лев», ветеринарного лікаря та охочих. Саме таким механізмом користуються у громаді м. Донецьк.
Р. Гарматій, керівник ЛКП «Лев» наголосив, що ЛКП «Лев» недостатньо фінансується, а кількість волонтерів є надто низькою.
А. Курач прокоментував, що навколо міської структури, яка повинна опікуватись безпритульним тваринами є надто багато невирішених питань, доцільним є проведення громадських слухань стосовно роботи громадських організації, ЛКП «Лев» та ветеринарного відділу Львівської міської ради.
Н. Жук, представник ГО «Самопоміч», від імені громадської організації підтримала проект ухвали та закликала громадськість до активних дій, головним чином роз’яснювальної серед населення
І. Юзик, журналіст «Ратуша» озвучила пропозицію зоозахисників передати ЛКП «Лев» під керівництво управління екології, а не департаменту житлового господарства Львівської міської ради.
Т. Палюх, працівник управління екології ЛМР, відповіла, що така ініціатива є відомою, а від співпраці з різними структурами та організаціями управління екології не відмовляється.
А. Курач додав, що звернення стосовно реформування ЛКП «Лев» вже довший час надходять до Львівської міської ради, адже за статутом ЛКП «Лев» є комунальним підприємством, яке повинне діяти в межах самоокупності, а є пропозиція перепрофілювати його у бюджетну організацію, більш схожу до сучасних притулків для тварин.
Р. Оруджев, журналіст «ЗІК» запитав чи вбиває ЛКП «Лев» безпритульних тварин, господарі яких не зголосились?
Р. Гарматій, керівник ЛКП «Лев» евтаназія ведеться гуманними методами, використовуються спеціальні препарати.
А. Курач зазначив, що з точки зору світових захисних організацій є чіткоокреслені категорії рекомендованих та допустимих методів. Користування наркотичними препаратами з категорії рекомендованих методів потребує особливої ліцензії.
Н. Груник, пенсіонер, запропонувала до проекту ухвали додати детальний опис функцій та відповідальностей чиновників, описати умови матеріальної бази опікуна-волонтера та посилити міжміську та міжнародну співпрацю із зоозахисними організаціями.
М. Сай, представник «Західно –українського товариства захисту тварин» поцікавилась за які кошти буде проводитись вакцинація, стерилізація та інші заходи, котрі належатимуть до повноважень опікуна ?
А. Курач відповів, що у п. 3.1 зазначено, що регулювання чисельності котів за допомогою біостерилізації має відбуватись за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів. Текст проекту ухвали є досить компромісним, адже процес захисту тварин – це постійний і змінний процес.
Н. Вишневська запропонувала передбачити одним із пунктів проекту ухвали окремі механізми та правила, які регулюватимуть її виконання.
І. Антахович, директор Львівського дитячого еколого-натуралістичного центру підтримав проект ухвали та запропонував мешканцям відмовитись від послуг житлово-комунальних господарств стосовно хімічної дератизації.
А. Курач підкреслив, що проект ухвали спрямований на певне обмеження дій влади стосовно безпритульних тварин, стимулювання зниження чисельності безпритульних тварин лише гуманним способом.
Резолюція громадських слухань: доопрацювати даний проект ухвали відповідно до озвучених та поданих зауважень і пропозицій. Рекомендувати доопрацьований проект ухвали до подальшого затвердження.
|
Головуючий на громадських слуханнях, начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» |
|
Ю.Лукашевський |
|
Представник «Західно – українського товариства захисту тварин» |
|
Ю. Микитюк
|