Протокол громадських слухань проекту Положення про громадські слухання у м.Львові.

Громадські слухання відбулися 14 травня 2012 року у приміщенні Львівської міської ради, за адресою: м. Львів, пл.Ринок,1, каб.230.

 

Для участі у громадських слуханнях зареєструвалися 10 учасників.

 

На громадських слуханнях виступили:

Ю.Лукашевський,начальник відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради». Організація, програма та регламент проведення громадських слухань. Представлення проекту Положення про громадські слухання у м.Львові.

 

В ході обговорення взяли участь:  О.Неберикут - представник ГМ «ОПОРА»; О.Ващук, М.Дзюпин, Б.Зелений - представники ГО «ІПЦ «Наше право»; Л.Мельничук - депутат Львівської міської ради; Ю.Рудницький - мешканець вул.Замарстинівська.

 

Під час представлення Ю.Лукашевський: відзначив, 28.01.2010 року ухвалою Львівської міської ради було затверджено Статут територіальної громади м.Львова, який також містив  положення про організацію та проведення громадських слухань у м.Львові. Акцентував, що в подальшому документ був переданий на реєстрацію до управління юстиції, але так і не був зареєстрований, а тому не набрав чинності. Звернув увагу, що у 2012р. за результатами спільної роботи управління «Секретаріат ради» і депутатської комісії законності та депутатської діяльності було напрацьовано новий проект положення. Даний проект положення доповнено новими розділами «Особливості організації та проведення громадських слухань проектів генерального плану міста, детальних планів забудови та зонування території»  (відповідно до положень ЗУ «Про  регулювання містобудівної діяльності») та «Особливості організації та проведення громадських слухань для розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (за пропозицією депутатської комісії законності та депутатської діяльності). Відзначив, що в пропонованому проектіположення міститься ряд технічних правок щодо часових та процедурних моментів пов’язаних із ініціюванням, організацією та проведенням громадських слухань.

 

Під час обговорення учасниками було висловлено наступні запитання та пропозиції:

 

М.Дзюпин: поцікавилася, який документ розглядається проект наказу, рішення чи проект ухвали?

Ю.Лукашевський: відповів, що в даному випадку йдеться про проект ухвали, оскільки прийняття документів на зразок Статуту територіальної громади та додатків до нього є виключною компетенцією Львівської міської ради. Відзначив, що дане положення буде діяти як тимчасовий документ до моменту  реєстарації нової редакції Статуту територіальної громади м.Львова.

 

Ю.Рудницький: поцікавився чи не було положення про проведення громадських слухань нової редакції Статуту територіальної громади підставою для відмови у його реєстрації.

Ю.Лукашевський: відповів, що ні, не було.

 

Б.Зелений: посилаючись на постанову КМУ щодопроведення слухань на рівні центральних органів влади, місцевих органів виконавчої влади, запропонував передбачити можливість ініціювання громадських слухань від трьох інститутів громадянського суспільства. Відзначив, що після прийняття згаданої постанови КМУ на рівні облдержадміністрації за останніх півтора року було ініційовано всього два громадських слухання.

Ю.Лукашевський: прокоментував, що даний проект положення окрім ініціювання слухань з боку міського голови, депутатського корпусу, виконавчих органів ради, дає можливість ініціювання громадських слухань на різну тематику для мешканцями територіальної громади, встановлюючи що їх ініціаторами можуть бути не 200 (редакція статуту 2012р.), а 50 членів територіальної громади. Відзначив, що за останні 5 років відділом громадського партнерства проведено близько 230 громадських слухань, які в основному були ініційовані виконавчими органами Львівської міської ради, депутатським корпусом та на виконання положень ЗУ «Про планування і забудову територій», а тому норма проініціювання слухань 50 членами територіальної громади (групою людей) розширить можливості участі в обговоренні, вирішенні проблем життєдіяльності з певними правовими наслідками.

О.Ващук: висловилася за необхідність впровадженої в проекті положення процедури ініціювання громадських слухань від трьох представників трьох ІГС. Додала, що таку можливість громадські організації використовують на рівні Львівської облдержадміністрації і це не створює труднощів у її роботі. Запропонувала спростити процедуру ініціювання громадських слухань з ініціативи членів територіальної громади, зокрема усунути із процедури ініціативну групу, а для ініціювання слухань визначити певну кількість членів територіальної громади, які можуть їх ініціювати.  

Ю.Лукашевський: прокоментував, що пропозиція є цікавою і такою що заслуговою детального опрацювання.

Л.Мельничук: відзначив, що є автором проекту положення та вважає, що ініціатива громадських слухань щодо вирішення тих чи інших проблем окремих будинків має йти безпосередньо від мешканців(щодо проблематики якості надання житло-комунальних послуг), а не від громадських організацій, які більше мають концентруватися на інформаційно-роз’яснювальній роботі серед мешканців щодо прав останніх тощо. Відзначив, що пропозиція щодо спрощенняпроцедури ініціювання громадських слухань є слушною і можлива до обговорення.

О.Неберикут:прокоментував, що громадські організації також є представниками громадян та їхніх інтересів. 

Ю.Лукашевський: відзначив, що кінцеве рішення щодо врахування тих чи інших пропозицій до проекту положення залишається за депутатами.

Л.Мельничук: повідомив, щорозділ положення «Особливості організації та проведення громадських слухань для розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» пропонується з метою надання для мешканців можливості впливати через громадські слухання на якість надання житлово-комунальних послуг комунальними підприємствами. Відзначив, що на разі процедура відмови (корегування) мешканцями від тих чи інших послуг є ускладненою через суб’єктивні і об’єктивні обставин, зокрема передбачає збір 100% підписів власників будинків у зв’язку з чим проектом положення пропонується, щоб можливість відмови від неякісних послуг була у звичайної більшості власників квартир будинку тощо.  

 

О.Неберикут: попросив уточнити у чому особливість процедури громадських слухань з питання житлово-комунальних послуг.

Л.Мельничук: відзначив, що у Статуті територіальної громади мало б бути окремо прописано положення про громадські слухання, але враховуючи, що дотепер цей документ не є зареєстрованим, тому необхідним є прийняття положення як окремого документа, яким також буде регулюватися питання впливу мешканців на якість надання житлово-комунальних послуг через інструмент громадських слухань. Звернув увагу, що органи місцевого самоврядування мали б прислухатися до зауважень щодо статуту, які ставляться з боку управління юстиції, звертатися з цього приводу до управління юстиції.

О.Ващук: відзначила, справді є особливості проведення громадських слухань щодо  житлово-комунальних послуг та питаннях генплану. Запропонувала передбачити більше особливостей до окремих видів слухань та чітко виписати такі моменти в проекті положення.Акцентувала, що громадські слухання є також інформаційною роботою з боку міської ради по донесенню інформації до мешканців.Відзначила, що згідно ст.13 ЗУ «Про місцеве самоврядування» такі відносини мають регулюватися статутом.

 

Л.Мельничук:звернув увагу, що є проблема із звітуванням керівників виконавчих органів та комунальних підприємств Львівської міської ради безпосередньо перед мешканцями в тому числі у районах міста, хоча депутатським конкурсом була прийнята ухвала про необхідність такого звітування 1 раз в місяць, яка однак ігнорується чиновниками. Акцентував, що депутати будуть в тому числі взаємодіючи із громадськими організаціями домагатися прийняття Статуту територіальної громади м.Львова.

О.Ващук: звернула увагу, що чиновники звітують, але в переважній більшості самі для себе, а тому потрібно розробити загальний порядок, запровадити максимальне інформування та участь у таких звітах мешканців, а також слуханнях із загальноміських та локальних питань зокрема через розміщення оголошень на дошках оголошень будинків, а також розміщення повідомлень в друкованих ЗМІ з тиражем від 30 тис. примірників.

Ю.Лукашевський: прокоментував, що найбільш ефективною формою інформування щодо громадських слухань з локальних питань є розміщення оголошень про проведення слухань на дошках оголошень. Відзначив, що  інформування про проведння громадських слухань із загальноміських питань через розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Львівської міської ради  є менш витратним та ефективнішим, ніж розміщення оголошення в друкованих ЗМІ.

 

Ю.Рудницький: акцентував, що проект положення про громадські слухання не був підставою для відмови у реєстрації нової редакції статуту, а тому очевидною є необхідність прийняття даного положення, яке в майбутньому ввійде як додаток до Статуту територіальної громади. Відзначив, що прийняття даного документу не зашкодить територіальній громаді, а навпаки внесе ясність та скерує у правове поле відносини щодо громадських слухань.

Ю.Лукашевський: відзначив, щонаразі діє статут 2002р. у якому не деталізовано питання організації та проведення громадських слухань у м.Львові, саме тому важливим є прийняття такого положення, можливо із формулюванням у преамбулі цього документу, що документ діє до набуття чинності нової редакції статуту.

 

О.Ващук: відзначила, що даним проектом обмежується коло питань, які можуть виноситися на громадські слухання. Запропонувала обов’язково доповнити даний пункт проекту положення також «іншими питаннями, які мають суспільно-важливе значення». Акцентувала, що п.4 р.1 прямо обмежує та звужує права територіальної громади щодо громадських слухань, оскільки ст.13 ЗУ «Про місцеве самоврядування» визначено, що право на проведення громадських слухань належить саме територіальній громаді. Звернула увагу, що критерієм не включення до переліку питань з яких проводяться громадські слухання у п.4 р.1 мали б бути питання, які не відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування.Висловилася за недоцільність у проекті положення норми,яка передбачає, що громадські слухання не проводятьсяз того самого питання частіше ніж 1 раз в квартал або період виборчих кампаній у вищі органи влади та органи місцевого самоврядування. Відзначила, що будь-який документ який виноситься на слухання має бути оприлюдненим за 20 днів, та має оприлюднюватися щоразу якщо до нього вносяться якісь корективи тощо, у випадку якщо такий текст документа після громадських слухань буде доопрацьований, потрібно передбачити можливість технічного проведення повторних слухань для прийняття рішення.

Ю.Лукашевський: прокоментував, що бувають різні за змістом та актуальністю громадські слухання, і у випадку, якщо громадські слухання з одного і того ж питання проводити частіше ніж раз в 1 квартал, то це може призводити до відстрочення прийняття рішень з важливих питань. Акцентував, що результатом громадських слухань є збір пропозицій та винесення резолюції щодо обговорюваного питання, наступним є розгляд, врахування/неврахування внесених пропозицій депутатським корпусом, виконавчим комітетом при остаточному прийнятті рішення. Відзначив, що якщо питання, яке обговорювалося на слухання потребує суттєвого доопрацювання, то в такому випадку можуть використовуватися інші форми консультацій з громадою.

 

О.Ващук: означила, що якщо проект документу винесений на громадські слухання був не схвалений їх учасниками і сформована відповідна резолюція, то в такому випадку орган місцевого самоврядування зобов’язаний доопрацювати даний документ і призначити проведення повторних громадських слухань. Поцікавилася з якою метою у проекті положення виписано п.8 р.1.

Ю.Лукашевський: прокоментував,що у 2007-2008рр. громадські слухання, які проводилися повторно мали лише одну мету - відстрочитиприйняття рішення, яке було винесено на громадське обговорення.

О.Неберикут: відзначив, що п.8 р.1. щодозаборони проведення громадських слухань під час виборів є дискримінаційною нормою по відношенню до членів територіальної громади. Запропонував усунути дане обмеження із проекту положення.

Ю.Лукашевський: відзначив, що в проекті має бутичітко прописано, що не може бути предметом громадських слухань. Акцентував, що при розробці проекту положення враховувалися напрацювання інших міст України щодо громадських слухань.

О.Ващук: прокоментувала, що не можна звужувати право громадян, положення суперечить законодавству, оскільки забороняє право громадянам виносити обговорювати будь-які питання.

Запропонувала:

-  скасувати дворівневу сходинку ініціювання членами територіальної громади громадських слухань, враховуючи наявність інституту колективного звернення громадян;

-  інформацію про проведення громадських слухань розміщувати за 2 тижні до дня їх проведення;

-  оголошення про проведення громадських слухань крім веб-сторінки розміщувати через інші допустимі форми;

-  проведення громадських слухань розпочинати не раніше ніж о 17.00 у робочі дні або суботу;

-  громадські слухання з важливих питань (до прикладу щодо транспортної схеми) проводити в кожному районі м.Львова;

-  з метою уникнення маніпуляцій, заборонити працівникам органу місцевого самоврядування дотичної до проблематики слухань, але які не є доповідачами, голосувати під час громадських слухань.

О.Неберикут: додав, що потрібно чітко продумати процедуру організації та проведення громадських слухань щодо стратегічно важливих для міста питань та інших питань.

Ю.Лукашевський: прокоментував, що проведення громадських слухань в неробочий час чи на вихідні дні буде суперечити трудовому законодавству, на рівні районів могли б відбуватися презентації, а не громадські слухання. Відзначив, що громадські слухання проводяться для донесення мотивів чи обґрунтування необхідності прийняття рішення. Зазначив що у питанні формування тарифів через інструмент громадських слухань важливо донести обґрунтування щодо підвищення тарифів до мешканців.

О.Ващук: відзначила, що функція громадських слухань не виконується якщо на них не має людей.

Ю.Рудницький: додав, що наразі є дійсно великою проблема з інформування мешканців про громадські слухання.  

 

О.Ващук: запропонувала передбачити у положенні можливість письмової реєстрації пропозицій під час громадських слухань, з обов’язковим подальшим внесенням та розглядом таких пропозицій органом, який приймає рішення з подальшим обов’язковим письмовим повідомленням про результати розгляду пропозицій заявника.

Ю.Лукашевський: відзначив, що така можливість і так є, адже зареєстрована та подана через центр обслуговування мешканців пропозиція має скеровуватися розробнику і щодо неї має бути підготовлена відповідь заявнику. Звернув увагу, що протокол громадських слухань має бути невід’ємним додатком проекту документу, який пройшов слухання та виноситься на погодження сесії Львівської міської ради чи виконавчого комітету.

 

О.Ващук:зауважила, що положенням передбачається резолюція громадських слухань, яка може бути інструментом маніпуляції.

Ю.Лукашевський:відзначив, що пропозиція так як і резолюція є частиною протоколу громадських, а тому потрапляє на розгляд органу місцевого самоврядування, а сама резолюція є узагальненням громадських слухань.

О.Ващук: акцентувала, що в положення є сенс вносити резолюцію, якщо вона сформульована  як не схвалення проекту того чи іншого документу (питання), який виносився на громадські слухання.

Ю.Лукашевський: прокоментував, що в такому випадку буде перевищуватися повноваження громадських слухань, оскільки остаточне рішення приймається відповідним органом місцевого самоврядування.

 

Ю.Рудницький: відзначив, що громадські слухання є інструментом інформування громадян, а з іншого боку це наближення прийняття  рішень до кінцевого споживача.

Ю.Лукашевський: звернув увагу, що проектом положення також передбачається можливість присутності ініціатора на засіданні міської ради чи виконавчого комітету з правом короткого представлення результатів громадських слухань.

 

О.Ващук: запропонувала створити робочу групу для доопрацювання даного проекту положення. Винести доопрацьований проект положення на повторні громадські слухання, надати відповідь на подані зауваження та пропозиції у письмовій формі.

Ю.Рудницький: запропонував враховуючи важливість р.7 проекту положення, залишити його в у вигляді запропонованому депутатською комісією законності та депутатської діяльності.

 

Ю.Лукашевський: підсумував, що потрібно опрацювати та узагальнити подані пропозиції, передати їх на розгляд депутатською комісією законності, окрім того надіслати проект положення на юридичну експертизу в юридичне управління Львівської міської ради для отримання заключення. Акцентував, що коли буде отримано такий висновок, то можна провести громадські слухання або організувати круглий стіл для обговорення, а за його підсумками винести його на розгляд Львівської міської ради.

О.Ващук: повідомила, що ІПЦ «Наше право» має альтернативний проект положення, який теж би потрапив на розгляд відповідної депутатської комісії.

 

Додаток 1

Пропозиції до проекту Положення про громадські слухання у м.Львові від Наталії Сікевич

Додаток 2

Пропозиції до проекту Положення про громадські слухання у м.Львові від ІПЦ «Наше право»

 

Додаток 1

 

Пропозиції до проекту Положення про громадські слухання у м.Львові від Наталії Сікевич

 

Подано електронними каналами

 

На жаль так і не передбачено якихось реальних правових наслідків громадських слухань. Як і було раніше. Зібрались, поговорили, випустили пару і ВСЕ. В подальшому резолюцію можуть взяти до уваги, а можуть і ні. Можна навести декілька прикладів:

·   Громадські слухання ГенПлану,

·   Будівництво у сквері на Гнатюка-Наливайка. Резолюція погоджувальної комісії - заборонити будь-яке будівництво на територіях, де є паспорт скверу. Наразі там повним ходом триває будівництво, сквер майже два роки стоїть за парканом, люди не мають доступу до МУНІЦИПАЛЬНОГО скверу. Жодних правових наслідків від громадських слухань та погоджувальної комісії не настало.

·   Будівництво на вул. Лисенка 14. Була резолюція погоджувальної комісії про заборону там будувати. Вдалось зупинити ВИКЛЮЧНО через суд. Ми виграли три судових процесах по першій та апеляційній інстанціях. Жодних правових наслідків від громадських слухань та погоджувальної комісії не настало.

·   Будівництво на Довбуша 15 («Знесіння»). Резолюція- заборонити будь-яке будівництво. Але Інспекція ДАБК видала дозвіл на початок будівельних робіт. Будівництво не почалось тільки тому, що ми отримали в Галицькому суді ухвалу на забезпечення позову, якою заборонено будівництво. Знову ж таки - від громадських слухань, резолюцій погоджувальної комісії не було жодних правових наслідків.

 

Тож виникає питання - якщо жодної правової сили ці громадські слухання не мають, рішення. слухань не обов'язковими, ні для кого, то навіщо це потрібно? Мені здається, що необхідно надати більших правових наслідків для резолюцій громадських слухань. Хоча я і розумію, що багато питань обумовлені законодавчо і знаходяться поза межами компетенції органу місцевого самоврядування.

 

До явного позитиву відношу громадські слухання щодо будівництва 4 та 5 категорії в історичному ареалі. Однак зауважу, що в принципі ЛЮБЕ будівництво в історичному ареалі само по собі відносить це будівництво, мінімум, до 4 категорії. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається постановою КМУ від 27.04.2011 р. № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності», який говорить, що до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак, а саме можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення. ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначає історичний ареал як об'єкт культурної спадщини. Тобто по суті і будівництво 1 поверхового особняка в межах ареалу буде мати 4 категорію. В тому що любе будівництво в межах ареалу буде проходити громадські обговорення- безумовний позитив, хоча б тому що люди будуть поінформовані вчасно. Щоб не було як зараз на вул. Остроградських- ЛМР продала землю під індивідуальне житлове будівництво, а будуть там 15-поверхівку, а мешканці про це довідались коли вже котлован почали копати та вулицю перекрили.