У Львові на старому Голосківському цвинтарі завершили ексгумацію поховань часів оборони міста 1939 року (відео)

Під час досліджень ділянки площею близько 260 кв. м фахівці виявили 133 індивідуальних поховання. Загалом ексгумували останки 115 вояків Війська Польського та 18 солдатів німецького Вермахту.

Як розповів керівник ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач, усі воїни були поховані в окремих могилах у три щільні ряди без стандартних проходів між ними. Ймовірно, хоронили їх місцеві мешканці. Дослідники перевірили ділянку на наявність четвертого ряду, однак більше поховань не виявили.

Загалом під час ексгумації фахівці виявили близько 2900 предметів. Серед них — елементи військової уніформи та спорядження, релігійні атрибути й особисті речі.

Розрізнити належність полеглих до тієї чи іншої армії фахівцям дозволили насамперед збережені ґудзики та інші елементи військового одягу. Серед військовослужбовців Війська Польського виявили лише сім розпізнавальних жетонів — шість із них були заповнені. За іменами, прізвищами та зазначеним віросповіданням можна чітко визначити, що це були військовослужбовці польської національності та католицького віросповідання.

Один жетон виявився незаповненим. За словами Любомира Горбача, це може свідчити про те, що чоловіка мобілізували незадовго до цих подій і він не встиг заповнити жетон. Біля останка також виявили греко-католицький хрестик. За словами дослідника, це підтверджує, що цей полеглий був українцем.

«Чи можуть бути серед інших військовослужбовців Війська Польського українці? Можуть. І це стовідсотково. І не один-два, а більше десятка. Бо тут у боях за Львів з польської сторони брали участь військовослужбовці, які були мобілізовані у другий тиждень війни з Рівненщини, Волині, Львівщини та безпосередньо Львова», — зазначив Любомир Горбач.

Щодо німецьких військових, то сім із них мали ідентифікатори. Усі вони належали до 98-го полку 1-ї гірської дивізії німецького Вермахту, яка із західного боку Львова вела бої з польським гарнізоном.

Останки військових Вермахту передали представникам організації Volksbund, яка займається пошуком та похованням останків німецьких солдатів. Їх перепоховають на спеціальному збірному цвинтарі у селі Потеличі на Львівщині.

Щодо військовослужбовців Війська Польського, то фахівці відібрали зразки кісткової тканини для проведення ДНК-досліджень, щоб встановити особи загиблих. Після завершення досліджень останки перепоховають на цвинтарі у Мостиськах.

«З останків, які тут були ексгумовані, ми відібрали зразки кісток для подальших ДНК-досліджень і будемо намагатися ідентифікувати похованих тут осіб, встановити їхні прізвища та знайти родичів. Наразі у нас є сформований список із 76 прізвищ. Зрозуміло, що минуло стільки років, тому знайти їхніх рідних буде важко. Для встановлення осіб будемо використовувати ДНК-матеріали ймовірних нащадків та зразки, відібрані тут, і проводити порівняльні дослідження.

Для нас саме ідентифікація останків — найважливіший етап роботи, оскільки важливо повернути цим людям їхні імена. І це теж важливо для їхніх нащадків», — зазначила представниця Інституту національної пам’яті Польщі Домініка Сєміньска.

Також вона подякувала місту за сприяння у проведенні робіт.

«Наша співпраця з українською стороною складається дуже добре, і я хочу при нагоді подякувати Львівській міській раді за те, що був нам забезпечений захист, супровід і можливість спокійно працювати», — сказала Домініка Сєміньска.

«Місто було активно залучене до допомоги експедиційній групі і надало повне сприяння в усіх організаційних питаннях. Йдеться про безпеку, охорону громадського порядку та підготовку цієї території напередодні робіт. Така співпраця є дуже доброю, адже ми досліджуємо нашу історію, і кожен має бути гідно вшанований», — підкреслила заступниця директора офісу охорони культурної спадщини ЛМР Маріанна Мороз.

Нагадаємо, пошуково-ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі розпочали 25 серпня. У складі спільної експедиції працювали близько 30 фахівців — представники українського Товариства пошуку жертв війни «Памʼять», також Інститутів національної пам’яті України та Польщі та меморіально-пошукового центру «Доля»

Ексгумаційні роботи проводили відповідно до дозволів Міністерства культури України, Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн, політичних репресій та учасників АТО, а також Українського інституту національної пам’яті на підставі звернення ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».

Довідково

Перші дослідження на території цвинтаря ініціював Польський інститут національної пам’яті ще в 2010 році, а в 2019 році пошукові роботи продовжили вже у співпраці з українським Товариством пошуку жертв війни «Пам’ять» та Львівським Дитячим Гуфцем «Барць» Польського Гарцерства в Західних Регіонах України. Тоді вдалося остаточно локалізувати межі розташування військового кладовища, після чого українською стороною було підготовлено і подано в Державну міжвідомчу комісію у Києві усю необхідну документацію для проведення ексгумації польською стороною.

Після пошукових робіт наступним етапом мала стати ексгумація, однак процес вдалося відновити лише після поступового відновлення українсько-польського діалогу щодо питань історичної пам’яті. У 2024 році Товариство «Пам’ять» звернулося до Міністерства культури України з пропозицією відновити роботи, пов’язані зі збереженням у Львові польських військових поховань 1939 року. Після офіційного звернення польської сторони у 2025 році процес перейшов до практичної реалізації.

Перший етап перепоховання солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони Львова 1939 року, відбувся у серпні 2025 року. Тоді понад чотири тижні тривала спільна українсько-польська експедиція на території колишнього цвинтаря на Збоїщах — там, за словами керівника Товариства пошуку жертв війни «Памʼять» Любомира Горбача, знайшли останки 34 вояків.