Жодного будівництва чи житла на цій території не може бути: позиція міста щодо Львівської кераміко-скульптурної фабрики

Водночас позиція міста – послідовна і публічна: жодної забудови на території фабрики не може бути. У місті неодноразово наголошували на необхідності розвитку фабрики як культурного середовища. Про це сьогодні на мітингу вкотре нагадали представники Львівської міської ради.

«Львівська міська рада готова у будь-якій правовій формі співпрацювати зі Спілкою художників, щоб можна було сюди інвестувати, розвивати та створювати.
На найближчій сесії Львівської міськради ми ініціюємо звернення до державних органів влади, аби на державному рівні унеможливили будь-які дії щодо відчуження майна, яке є цінним для громади Львова», – розповів Євген Бойко.

«Місто готове прийняти у власність чи взяти в оренду будівлі фабрики, щоб зберегти статус мистецького осередку та самої фабрики. Рішенням сесії затвердимо статус ділянки на містобудівному рівні, щоб він не змінювався.
Ми як департамент архітектури та просторового розвитку готові супроводжувати весь цей процес модернізації і розвитку цієї території, щоб вона стала дійсно сучасним осередком мистецького життя у Львові», – розповів Роман Крушельницький, керівник управління архітектури Львівської міської ради.

Нагадаємо, у 2023 році провели архітектурний конкурс щодо бачення розвитку цієї території. Тоді перемогла ідея модернізації та розвитку простору для розширення саме мистецької діяльності на території кераміко-скульптурної фабрики на вул. Мучній у Львові. Тож місто послідовно відстоює позицію збереження та осучаснення роботи митців на фабриці.
Довідка
Кераміко-скульптурна фабрика почала працювати у Львові майже сто років тому. Саме там було виготовлено перші львівські пам’ятники, зокрема, пам’ятник Івану Франку, що на Личаківському цвинтарі. Згодом на фабриці було створено пам’ятники багатьом визначним діячам української культури, науки та політики, таким як Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Степан Бандера, Андрей Шептицький та ін.
Розташована фабрика на земельній ділянці площею 2,5 га в зоні парку Знесіння біля Музею народної архітектури та побуту у Львові. Земля належить місту, а приміщення фабрики – Спілці художників України.