Навіщо працівники Львівської міськради їздять у відрядження

«Кожна поїздка - має мати видимий результат», — це постійно повторює міський голова Львова Андрій Садовий. За кошти партнерів за час повномасштабного вторгнення у Львові відремонтовано тисячі метрів лікарень та поліклінік. А ще — додатковий громадський транспорт, яким уже користуються львів'яни,  і генератори, які вже працюють в енергетиці та на водоканалі. 

«Найкращий спосіб знайомства – це відрядження, жива комунікація, коли ми їдемо до них, а вони приїжджають до нас», – наголошує керівниця управління зовнішніх зв’язків і промоції Львівської міської ради Тетяна Хабібрахманова. І додає, що результат від такої комунікації з іноземцями може бути не відразу, а через пів року, рік чи навіть два. І буває дуже різним: від фінансової підтримки, конкретного обладнання чи транспортних засобів до цікавих ідей та рішень.

ТРАНСПОРТ: ЛЬВОВУ ДАРУЮТЬ АВТОБУСИ ТА ТРАМВАЇ

Нещодавно Львів отримав від німецького Берліна партію трамваїв. Шість з них уже курсують на маршруті №3. Решту переобладнують. Всього німецькі партнери передали Львову 12 вагонів та запчастини до них. Їх переобладнують під ширину львівської колії, міняють деяке обладнання, фарбують та поетапно випускають на лінії. Берлінські трамваї є енергоощадними, відтак місто зможе економити електроенергію.

Як розповів Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури, окрім німців, допомогти Львову з трамваями зголосилися також швейцарці. Паралельно у мерії працюють над отриманням ще 25 трамваїв зі швейцарського міста – Базеля. 

Аби Львів зміг отримати ці трамваї, роботу вели впродовж трьох років. 

«Ще у 2022 році ми шукали тих, хто зможе допомогти нам покращити якість рухомого складу, – каже Олег Забарило. – Адже почалась повномасштабна війна, багато коштів місто спрямувало на допомогу військовим. Але потреба у якісному транспорті не зникла. Тому ми надіслали листи різним європейським містам щодо можливості передачі Львову трамваїв як гуманітарної допомоги. Але треба розуміти – листування не дає такого ефекту, як живе спілкування. Тому спершу в нас було онлайн спілкування, потім у 2023 році відбулися двосторонні візити. Швейцарські колеги приїхали до Львова, подивилися інфраструктуру і можливість використання їхніх трамваїв у нас. Потім вже наші колеги поїхали до них, щоб подивитися на ці трамваї і налагодити тіснішу співпрацю. Завдяки живому спілкуванню колеги зрозуміли, що ми є надійними партнерами, з якими можна співпрацювати».

ДОСВІД: ЛЬВІВСЬКІ МАЛЮКИ В РОЧОК ВЖЕ ПІШЛИ В САДОЧОК

Цього року Львів запровадив досвід німецького Мюнхену у сфері раннього догляду за малюками. Якщо раніше батькам у Львові доводилось чекати, щоб дитині виповнилося 2 роки, аби її взяли в садочок, то вже зараз це можна зробити з 12 місяців дитини. Адже з вересня у трьох закладах дошкільної освіти відкрили групи для діток від 1 року. Йдеться про садочки: «Вільні» на вул. Медової Печери, «Левомрій» на вул. Личаківській та «Перші кроки» на вул. Юрія Руфа.

«У Німеччині батьки мають право віддавати дітей у садочок з 12 місяців, і такі діти швидко звикають до нового середовища. Ми, будучи у відрядженні, перейняли цей досвід і впроваджуємо його у нашому місті. Якщо такий пілотний проєкт буде успішним, то такі групи ми зможемо відкрити і в інших садочках міста», – розповіла  Наталія Клочко, завідувачка сектору розвитку дошкільної освіти міського управління освіти.

ГРЯДКИ В ОРЕНДУ

Ще одна ідея, яку привезли цього року міські посадовці з-за кордону – облаштувати у Львові сад, де можна буде відпочити, повчитись, попрацювати і навіть орендувати грядку, щоб посадити овочі чи квіти. Зародилася ідея під час відрядження до чеського міста Брно.

У червні цього року чиновники Львівської міської ради відвідали садовий простір із різними екологічними та освітніми активностями для дітей та дорослих, який розташований в центрі міста-побратима Львова – у Брно. Також побачили там енергоефективну будівлю з зеленим дахом, яку винаймають під офіси для проведення конференцій. Аналогічний сад планують облаштувати у парку «Залізна Вода», у просторі Розсадник, яким опікується і розвиває ГО «Плато». 

«Зараз ми робимо геологічні дослідження фундаменту та теплиць. Плануємо зробити проєкт і приступати до роботи, – розповідає Галина Микітчак, керівниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради. – Чеська сторона готова допомогти реалізувати цей досвід, розповісти про свої помилки, аби ми їх уникнули. Та головне – готові допомогти знайти гранти на реалізацію ідеї».

 За словами посадовиці, Європа готова працювати зі Львовом та вкладати гроші. Є багато структур, які не можуть давати гроші на війну, але вони можуть давати кошти на інші проєкти. Це наукові, соціальні, культурні та екологічні дослідження та ініціативи. 

«Нещодавно управління екології виграло грант на понад 4 мільйони гривень на відновлення “Торфовища Білогорща”, наприклад. І це ще одне свідчення того, що нам треба використати цей шанс, не сидіти в нашій бульбашці, а бути відкритими і розповідати про те, що ми хочемо зробити в місті. Європейців вражає, що ми в такий складний час готові розвиватися, що ми не боїмося. Для Львова – це шанс, і ми не маємо права його прогавити», – наголосила  Галина Микітчак. 

МОДУЛЬНІ МІСТЕЧКА У ЛЬВОВІ – ЦЕ ТЕЖ ДОСВІД, ПРИВЕЗЕНИЙ ІЗ ВІДРЯДЖЕНЬ

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев пригадує, як його здивували модульні містечки для біженців у Німеччинні. «Ще до початку повномасштабного вторгнення я ходив по притулках, які у Німеччині збудували для біженців зі Сирії. Бачив, як контейнерні будиночки не просто поскладали, як військовий табір, а як з них формували середовище для життя зі спортивними та ігровими майданчиками, велопарковками та просторами. І коли з початком війни у Львові постало питання будівництва прихистків для українців, я вже не затрачав часу на пошуки варіантів та рішень. Ми вже бачили таке, тому швидко зробили у місті класні модульні будиночки на чотирьох локаціях, де люди хоч і при складних обставинах, та все ж змогли знайти прихисток і жити в комфортніших умовах. Адже отримали не лише кімнату для життя, але й простір довкола для себе та своїх дітей», – каже головний архітектор.

Більше того, з часом проєкти, які реалізували у Львові у часі війни, отримують відзнаки на європейському рівні. Йдеться про Центр матері та дитини «Незламні матусі». Окрім будинків для вагітних жінок-переселенок, на Тракті Глинянському облаштовано неймовірний  громадський простір з оглядовим і дитячим майданчиком та озером. Цей проєкт номінували на найпрестижнішу архітектурну премію Європейського Союзу – Mies van der Rohe Award 2024. Її вручають за найкращі проєкти в галузі сучасної архітектури. 

«Раніше на місці озера було будівельне сміття. Ми його забрали, з джерел почала поступати вода і утворилось невеличка водойма. Ми навезли камінців, засадили ділянку рослинами, які люблять воду, інтегрували ігрові майданчики. З мінімальним втручанням у природу та мінімальними коштами ми отримали максимальний ефект. Відтак мами з дітьми, які там живуть, отримали унікальне природне середовище. Львів’яни, які поруч проживають, також користуються цією інфраструктурою, – наголошує Антон Коломєйцев. – Це результат того, чого ми навчилися у європейців. І вони високо оцінили наші старання, бо ми показали результат, який відповідає їхнім, європейським стандартам».

Ще один приклад реалізації доброго міжнародного досвіду – шліфування бруківки у центральній частині Львова. Минулого року на пл. Ринок грубий брук почали зрізати та робити рівним для усіх перехожих. Такий досвід Львів перейняв від кількох європейських міст. Наприклад, у місті-партнері Львова Фрайбурзі так само, відшліфувавши існуючу грубу бруківку, забезпечили доступність старої Ратуші та основного собору на площі.

Тепер пересуватися площею Ринок у Львові стало зручніше людям на кріслах колісних: як ветеранам, так і цивільним, які втратили кінцівки. Так само стало зручно батькам із дитячими візками та туристам із валізами.

Також команда Антона Коломєйцева у Львівській міській раді вже другий рік поспіль організовує Урбан Форум, який відвідують топові архітектори не лише України, але й світу. Минулого року, наприклад, у Львові на форумі спікером був всесвітньо відомий архітектор та лауреат найпрестижнішої відзнаки для архітекторів, японець Шігеру Бан. А цього року – топ-зіркою форуму став чилійський архітектор Алехандро Аравена. Щоб послухати досвід найкращих фахівців світу, до Львова приїжджали учасники зі всієї України. Але цього б не сталося без особистих контактів Антона Коломєйцева.

«Для того, щоб на Урбан Форум, який збирає 1300 архітекторів зі всієї України, приїхав і виступив Алехандро Аравена, треба було мені поїхати до Варшави, взяти участь в спільному з ним івенті – я там розказував про Львів, він розповідав про свої проєкти. Я його особисто запросив на Урбан Форум, розказав, що це таке, згарантував, що все буде безпечно, щоб він не хвилювався, і саме тому він погодився приїхати до нас. Тобто просто написати емейл, що ми з воюючої країни запрошуємо вас на форум – так воно не спрацює. Такі зв'язки вибудовуються на особистій співпраці, на тому, що ти показуєш, що в нас є спільні інтереси, що ми говоримо спільною мовою», – пояснив Антон Коломєйцев.

Важливий інструмент, необхідний для міжнародної співпраці – знання іноземних мов. Теперішній головний архітектор досконало знає англійську та німецьку. Власне, знання крайньої і допомогло посадовцю стати членом Німецької академії міського планування. 

«Це як Академія наук України, тільки вузькоспеціалізована. Туди входять архітектори основних німецьких міст. Мою кандидатуру розглядали два роки. Це неймовірний обмін досвідом, вирішення завдань, як за малі кошти досягти великого ефекту у проєктуванні та будівництві, – розповідає Антон Коломєйцев. – На жаль, в Україні мало посадовців знають англійську. А якщо і говорять нею, то часто не здатні говорити з іноземними колегами про особливості їх сфери чи професії. Якщо ти не маєш прямої взаємодії та комунікації – ти не маєш доступу до кредитів, грантів, технологій».

     ПРИВЕЗТИ З-ЗА КОРДОНУ ГРОШІ ДЛЯ ЛЬВОВА

Львів не просить у європейців грошей. Натомість презентує свої ідеї та проєкти, які можна реалізувати у місті. І цим зацікавлює донорів – наголошує Тетяна Хабібрахманова, начальниця управління зовнішніх зв’язків і промоції у Львівській міській раді. Так, зокрема, було з проєктами екосистеми НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), яку зараз вибудовують у Львові. 

Йдеться насамперед про Центр НЕЗЛАМНІ, який відкрили минулого року. Це 7-поверхова будівля із найсучаснішим обладнанням для лікування та реабілітації. Кожному з партнерів, які долучилися до будівництва, присвятили цілий поверх. Так, у львівській лікарні є поверх, присвячений німецькому Фрайбургу, який виділив 500 тисяч євро, литовському Вільнюсу, який виділив 700 тисяч євро, та польській Варшаві, що виділила 2 млн злотих. 

Крім цього, у планах Львова збудувати геріатричний центр – новий сучасний центр для літніх людей. У цьому нашому місту допоможуть французькі Канни, зокрема, Асоціація архітекторів Франції. Це має бути комфортний центр, де старші люди будуть відчувати себе в безпеці, під наглядом медиків, але не у клітці.

«Війна – це безсумнівно велика трагедія. Водночас світ готовий допомагати Україні і містам. Після зустрічей наші закордонні партнери повертаються до нас через тиждень, місяць чи навіть пів року.

Так, зокрема, було з поїздкою у Норвегію навесні цього року. Зустріч з міським головою міста Осло привела до того, що через два місяці вони прийняли рішення виділити Львову майже 60 мільйонів гривень – розповідає заступник міського голови з питань міжнародної співпраці Сергій Кіраль. – Навесні ми приїхали до них, розказали про UNBROKEN, про потреби у лікуванні дітей в лікарні на вулиці Орлика. Після цієї зустрічі норвежці нам нічого не сказали, вони взяли час, щоб подумати. А вже через два місяці  мер Осло приїхав до Львова із листом на 60 мільйонів гривень. Тому не правильно вимірювати ефективність відрядження за однією поїздкою. Адже за такою логікою наша перша поїздка була геть не ефективна, бо після неї ми не привезли видимого результату. Але саме вона переконала колег повернутися до нас із конкретною грошовою допомогою для нашого міста пізніше.

Із відрядження до Норвегії Сергій Кіраль та його колеги привезли гроші не лише для Львова, але й для України.

«Ми були у місті Бергені, де відвідали підприємство, яке виготовляє газопоршневі двигуни. Виявилося, що в них на підприємстві стояло 15 двигунів з генераторами, які вони зробили по російському контракту, але відмовилися постачати через російське вторгнення в Україну. 

Після цього в нас відбулась зустріч в Міністерстві закордонних справ, де ми розказали про існування цих двигунів, і що Норвегія може передати їх Україні. Тобто їх не треба замовляти та довго чекати. Після цього міністр закордонних справ поїхав туди, переконався, що там дійсно стоять ці двигуни і домовився з норвежцями про рішення виділити для України 110 мільйонів євро для закупівлі цих двигунів. Частина з них вже в дорозі до нас», – повідомив Сергій Кіраль. 

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко підрахував загальну суму коштів, яку вдалося залучити для міста за рік у результаті відряджень та комунікації з іноземними партнерами. Понад один мільярд гривень. Ці гроші пішли на три пріоритетні напрямки – допомога пораненим героям, розбудова стійкості міста та підтримка інфраструктури.

«Якщо говорити конкретно, на що пішли ці гроші, – то це насамперед реалізація проєкту розбудови екосистеми UNBROKEN і допомога пораненим героям. Друге – це стійкість міст – тобто генератори та інше потужне обладнання, і третє – це покращення нашої інфраструктури, тобто трамваї, автобуси, запчастини для наших комунальних підприємств. Загалом йдеться про залучення як “живих” грошей, які надійшли на рахунки міста, так і закупівля конкретного медичного обладнання, надходження техніки у вигляді трамваїв, генераторів, двигунів», – наголосив посадовець. 

Але домовленість – це лише перший крок. Вже тут, у Львові, працівники підрозділів, які отримують допомогу, активно працюють над тим, аби цю допомогу юридично оформити та організувати весь процес: від логістики перевезення до запуску та користування нею.

   

НЕСТАНДАРТНІ ІНІЦІАТИВИ

Залучити кошти для Львова вдається і під час неформального спілкування – каже Тетяна Хабібрахманов. Так, у січні цього року, у німецькому місті Вюрцбург відбувся благодійний бал, на якому найбагатші люди міста збирали гроші для львівських лікарень. За один вечір зібрали майже 5 мільйонів гривень.

«На заході була дружина львівського мера Катерина Кіт-Садова, і вона як жінка, як мама 5 дітей, розповіла іноземцям про наші реалії життя. Ці емоції дуже вплинули на запрошених. Гості вечора підходили і перекидали гроші на наші лікарні», – згадує Тетяна Хабібрахманова. 

Посадовиця наголошує, що для міста дуже важливо не переривати комунікацію з європейцями. Саме тому, навіть у вихідні, вона часто спілкується з ними у соціальних мережах, інколи на банальні теми і надсилає їм фото зі Львова. Аби іноземні колеги не забували про місто Лева, і пам'ятали, що тут є надійні друзі і партнери, з якими можна реалізовувати неймовірні проєкти навіть під час війни.

У ВІДРЯДЖЕННЯ ЇДУТЬ НЕ ВСІ

У  прийнятті фінального рішення про потребу у відрядженні у міській раді завжди береться до уваги баланс витрат на відрядження та користь від самої поїздки.

Головні показники – чи можна залучити міжнародні фінансові ресурси та програми, що можуть допомогти втілити проєкти на місцевому рівні. Або ж коли виникає потреба у вивченні практик і стандартів інших міст у напрямках, пріоритетних для Львівської територіальної громади.

Також до уваги береться фінансова складова поїздки. Часто приймаюча сторона бере на себе витрати на дорогу та/чи проживання делегата зі Львова. Або ж повністю покриває усі видатки. Якщо ж ні, то видатки на службові відрядження відшкодовуються на підставі наданого звіту працівника міської ради про використання коштів та підтверджуючих документів (квитки та чеки). Витрати, які виникли у відрядженні, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовують. 

Як повідомляють в управлінні зовнішніх зв’язків і промоції, переважно перебування наших посадовців забезпечує приймаюча сторона, бо там розуміють ситуацію і максимально стараються взяти на себе супутні витрати.