Найкраща музична керівниця дошкілля: історія Устини Слободян (фото/відео)

«Я зрозуміла, що це моє, на другий день роботи у садку»

Після завершення музичної школи та коледжу культури і мистецтв Устина, ще під час навчання на педагогічному факультеті Тернопільського педагогічного університету, розпочала роботу в дитячому садку № 179, де працює вже 11 років.

Водночас завдяки освіті, яку Устина здобула в Катехитично-педагогічному інституті Українського католицького університету, вона вже 12-й рік катехизує дітей різного віку при парафії Різдва Пресвятої Богородиці, що на Сихові. Протягом двох років за сумісництвом працювала у школі вчителькою християнської етики.

Також вона знімає навчальні відео для дітей на YouTube-каналі «Світлик». За її словами, ця робота вимагає багато зусиль та креативності, однак результатом — задоволена.
Протягом 5 років Устина Слободян була активним волонтером при місії «Центр опіки сиріт», де організовувала для дітей різдвяні школи, ігри, веселі канікули та щотижня відвідувала дітей у закладах опіки, щоб провести час з тими дітьми, які найбільше потребують уваги та любові.
«Я хочу бути дорослою, поруч з якою дитина відчуває себе цінною»

«Як тільки я почала працювати, в один зимовий вечір, коли йшла з роботи, побачила на вулиці чоловіка, який вів дитину за руку, але дуже на неї сварився. Я зупинилася і довго плакала, бо зрозуміла, що я ніколи не знаю, з яким дорослим зустрічається дитина за межами дошкільного закладу. Тоді я для себе поставила місію — бути тим дорослим, біля якого дитина відчує себе цінною, потрібною, талановитою, хто її може вислухати і прийняти. Я поставила собі таку планку і щодня до неї прагну і розвиваюся», — зізнається Устина.

«У мене був хлопчик, якому постійно було нудно. Я одного разу попросила його сісти поруч зі мною на крісло, коли я граю. І так він сидів три роки. Але він був присутній на всіх заняттях. А ось деякі хлопчики з старших груп не люблять співати пісеньки, бо вважають себе занадто дорослими для цього. Я довго думала, що можу для них придумати. Одного разу помітила, що вони зацікавлені в математиці, тому ми придумали, що тривалість кожної ноти ми будемо відстукувати паличками і рахувати. Тепер вони чекають на ці ритмічні вправи з нетерпінням.

«В мене були діти, які ще не вміли говорити, але вже співали»


«Восени у нас був мюзикл, де діти не розповідали слова, а співали їх. А взимку ми організували „Зимову казку“. Тут діти не розповідали завчені віршики, а грали свої ролі, наче вони у казці. Мова не лише про мистецтво, так діти розвивають навички запам'ятовування та уваги. Я досі не розумію, як, але в мене були діти, які ще не вміли говорити, але вони вже співали».
«Ця перемога — підтвердження, що я на своєму місці»

«Я відчула, що готова поділитися своїм досвідом та ідеями з великою освітньою спільнотою. Це виклик, адже тобі потрібно вийти за межі звичного і розповісти про те, у що ти віриш. А я вірю у дитину. І конкурсному журі це відгукнулося», — ділиться Устина.

«Не всі заклади дошкілля мають можливість поїхати з дітьми у Ляльковий театр, наприклад. А мені дуже хочеться, щоб наші дошкільнята були більш залучені у культурне середовище, щоб вони були не лише спостерігачами, а й активними учасниками», — наголошує Устина.
Про свою перемогу вона підозрювала — каже, відчувала, що так може бути, адже була задоволена своїми результатами на різних етапах конкурсу. Водночас хвилювання та сумніви були, адже конкуренція виявилася сильною.

Про програму «Освітня премія Львова»
«Освітня премія Львова» — щорічний конкурс, у якому відзначають найфаховіших, найкреативніших та найвідданіших освітян, що подалися на міський конкурс.
Минулоріч для участі в конкурсі «Освітня премія Львова» подали рекордних 579 заявок. Конкурс відбувався у три етапи: спершу освітяни мали заповнити реєстраційну форму, описуючи свій досвід та додавали мотиваційне відео; наступний крок — практичні заняття з обов’язковою оцінкою учасників школярами; та фінальне змагання — інтерв’ю з комісією, а також представлення своєї освітньої ідеї. До цього, третього, етапу, пройшли 24 учасники, серед яких обрали трьох найкращих у кожній категорії: вчитель школи, вихователь закладу дошкільної освіти та керівник гуртка у позашкіллі.
Переможцями стали: Ігор Дусан — педагог-організатор і класний керівник у ліцеї «Галицький», Устина Слободян — музична керівниця закладу дошкільної освіти № 179 та Роксолана Шиманська — керівниця гуртка журналістики в ЦТДЮГ.
Дізнатися більше про історію найкращого вчителя міста та ветерана Ігоря Дусана можна у цьому матеріалі.

Протягом кількох років відзнака здобула високу репутацію серед освітян Львова, ставши символом професійної майстерності та відданості справі.
У 2024 році цю ініціативу розширили в «Освітню премію Львова» — нову, ширшу і сильнішу відзнаку, яка охоплює більше номінацій та більшу грошову винагороду.