«Ми дуже задоволені, що переїхали саме сюди», — ветеран Олексій, мешканець тимчасового житла на Замарстинівській у Львові
Чоловік народився та виріс у місті Нікополь Дніпропетровської області. Навчався у Житомирському музичному училищі, де здобув освіту артиста-виконавця та викладача музики. Певний час Олексій займався продажами в компанії «Три ведмеді».
«На момент вторгнення я проживав у місті Ірпінь Київської області. Оскільки ворог був близько і почалися постійні обстріли, довелося ховатися в підвалі два тижні. Згодом наші військові організували коридор, і ми змогли виїхати. Одразу вокзал, потяг, і ми з сім’єю вирушили до Ужгорода», — пригадує Олексій.
Чоловік із сім’єю поїхав до Ужгорода, адже того дня потяги курсували лише в цьому напрямку. Евакуація відбулася 7 березня 2022 року.
«Приїхали та розмістилися у знайомих. 8 березня я пішов і став на облік у військкомат, а вже 10 березня складав присягу. Згодом мене направили на навчання», — розповідає Олексій Сергієнко.
«Після поранення я змінив 10 госпіталів. Основна реабілітація проходила в смт. Клевань, в обласному госпіталі ветеранів війни. Саме там, після усвідомлення того, що я не зможу ходити — хоча насправді вірю, що зможу, я повернувся до своїх творчих захоплень. Почав відвідувати арттерапію, де намалював три картини, які тепер прикрашають стіни моєї кімнати в прихистку. Також забрав із дому гітару, на якій продовжив грати», — ділиться чоловік.
Оскільки Олексій має музичну освіту і дуже любить грати на гітарі, це значно допомагає йому. Захоплення музикою переросло в більш професійну діяльність саме після поранення. Заняття музикою відволікають від сумних думок і допомагають зменшити нейропатичний біль, який часто виникає у людей із травмою спинного мозку.
«Навесні минулого року мене перевели з військового госпіталю на Личаківській до госпіталю Юрія Липи у Винниках. Там я познайомився з музичною терапією — і закрутилося: гастролі, концерти… Так почалася моя активна робота в музичній терапії.
До нас приходили хлопці, які мали можливість навчитися грати на гітарі або просто послухати музику і, таким чином, давали відпочинок своїм „пораненим“ душам», — розповідає Олексій.
Згодом чоловіка виписали з госпіталю. Олексію з мамою, завдяки Львівській міській раді, надали прихисток на вулиці Замарстинівській.
«Це прекрасна будівля із сучасним ремонтом, неймовірною територією та інклюзивною доступністю, а також чуйною й турботливою адміністрацією. Ми дуже задоволені, що переїхали саме сюди», — ділиться Олексій.
Мрії та плани в Олексія — як у всіх звичайних людей, але є найголовніше: він мріє одужати і бути вдома.
Нагадаємо, на початку цього року у Львові облаштували тимчасове житло для переселенців, які потребують особливого догляду. Зараз у будинку проживає 21 людина, з них 5 дітей, 10 осіб з інвалідністю, один із них — ветеран на кріслі колісному. Це люди з таких міст, як Бахмут, Нікополь, Пологи, Часів Яр, Горлівка та Авдіївка, Миколаїв та Харків. Загалом житло розраховане на майже 70 осіб.
Скористатись тимчасовим проживанням можуть внутрішньо переміщені люди, які потребують особливого медичного догляду. Саме тому приміщення та благоустрій території реконструйовані за найвищими стандартами інклюзивності та доступності: зручні санвузли, пандуси, рівні доріжки.
Загалом у будівлі є 17 кімнат, 3 кухні (на кожному поверсі), 2 дитячі ігрові кімнати, інклюзивні душові кімнати, пральня. Будівля має ліфт для безперешкодного пересування між поверхами. Житло функціонує за принципом гуртожиткового типу, з індивідуальними кімнатами для кожної родини і спільними приміщеннями кухонь та санвузлів з відповідним обладнанням та меблями.