Як Львів впроваджує безбар՚єрність: Ірина Маруняк поспілкувалася зі студентами УКУ й показала доступні міські локації

Зустріч відбулась у межах курсу «Інклюзія без ілюзій», який об’єднує студентів УКУ різних спеціальностей. Під час лекції Ірина Маруняк розповіла про системну роботу Львова над доступністю міського простору, результати перевірок закладів, облаштування пандусів і підйомників та розвиток відповідної нормативної бази.

«Нині у Львові близько 22% мешканців — це люди, які потребують доступного середовища. Йдеться не лише про людей з інвалідністю, а й про людей старшого віку, батьків із дитячими візочками та інших мешканців, яким важливо безперешкодно пересуватися містом. Особливо актуальною ця тема стала під час війни, адже наші захисники і захисниці повертаються з фронту та потребують доступного середовища», — зазначила Ірина Маруняк.

За її словами, Львів почав системно впроваджувати доступність ще до повномасштабної війни. У місті облаштовували пониження на пішохідних переходах, покращували їхнє освітлення, встановлювали пандуси. Зараз робота триває відповідно до Стратегії безбар’єрності до 2030 року та щорічних планів дій.

Окремий напрям — доступність комунальних установ і підприємств: порівняно з минулим роком їхня доступність зросла на 66%. Місто також перевіряє приватні заклади та заохочує бізнес усувати бар’єри.

Під час зустрічі Ірина Маруняк також розповіла про результати обстеження закладів громадського харчування у Львівській громаді. Загалом тут працює 861 такий заклад, із яких фахівці вже перевірили 369 — це 43%. За результатами обстежень, лише 42 заклади є повністю доступними.

Щоб допомогти власникам і керівникам закладів облаштовувати простір відповідно до вимог доступності, цього року у Львові затвердили рекомендації щодо облаштування безбар’єрних входів та інклюзивних вбиралень — як для комунальних, так і приватних закладів.

«Ці рекомендації ми напрацювали спільно з департаментом архітектури та управлінням забезпечення доступності. Вони стали результатом численних обстежень закладів та установ, які ми активно проводимо. Відтак кожен власник чи керівник матиме чітке розуміння, як правильно організувати безбар’єрний простір», — пояснила Ірина Маруняк.

Місто також працює над доступністю житлових будинків і громадських просторів. Зокрема, цьогоріч у Львові вже встановили 54 підйомники для мешканців з інвалідністю. Серед інших напрямів — облаштування пандусів, підвищення доступності міських сервісів і підтримка ветеранів, які прагнуть започаткувати власну справу.

Також Львів — серед 15 міст України, де разом із Міністерством розвитку громад та територій створюють безбар’єрні маршрути в межах проєкту «Рух без бар’єрів»: маршрут довжиною майже 15 км з’єднає Шевченківський і Личаківський райони. Уздовж нього роблять доступними будівлі, зупинки, парки та громадські простори.

«Наразі в Україні розробляють закон „Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства в Україні“. Я мала змогу долучитися до його обговорення.

Важливо, щоб безбар’єрність була не лише декларативно оголошеною цінністю, а чітко визначеною державною політикою. Сьогодні вже є чимало нормативних документів у цій сфері, однак на практиці все ще залишається розрив між установленими вимогами та їхнім фактичним виконанням. Саме тому важливо чітко визначити, хто і за що відповідає, як контролюється виконання та які механізми забезпечуватимуть реальний результат», — наголосила заступниця міського голови Львова.

Після лекції студенти разом з Іриною Маруняк відвідали три локації у Львові: приватний заклад харчування MAD на вул. Шевській, Гарнізонний храм на вул. Театральній, де за кошти міста встановили підйомник-трансформер, та міське управління соціального захисту на вул. Ференца Ліста, яке доступне для відвідувачів. Під час огляду учасники могли на конкретних прикладах побачити, які рішення допомагають долати бар’єри у різних закладах.

Як розповіла викладачка курсу «Інклюзія без ілюзій» УКУ Галина Олексин, студенти університету — факультетів права, богослов’я, етики, політології, економіки, соціології та інших спеціальностей, у межах курсу працюють над ідеями суспільно корисних проєктів, зокрема вивчають інфраструктурну, цифрову та інформаційну доступність. Відтак досвід і робота міста є дуже важливою.

«Нам важливо показати, як Львів змінюється в цьому напрямі попри історичну забудову, як залучається бізнес і які рішення допомагають усувати бар’єри. Хочемо, щоб студенти побачили, як реалізується соціальна відповідальність міста та бізнесу.

Наприклад, мені дуже імпонує рішення перенести управління соціального захисту з недоступної будівлі до доступної та облаштувати безперешкодний доступ до неї. Ми хочемо розширювати погляд студентів на цю тему, щоб вони помічали вже реалізовані рішення й розуміли, як забезпечувати доступність удома, на роботі, у спілкуванні та взаємодії з людьми з різними потребами», — зазначила Галина Олексин.

Студенти також відзначили важливість доступності в умовах війни.

«Вважаю, що тема доступності зараз актуальна як ніколи. Багато військовослужбовців і ветеранів повертаються з війни з ампутаціями та потребують доступного середовища. Тому кожному громадянину важливо не лише бути обізнаним у цій темі, а й долучатися до проєктів, які підтримують і покращують доступність. Приємно, що Львів багато робить у цьому напрямі», — поділився Данило Друзюк, студент другого курсу факультету права УКУ.

На важливості пошуку нових рішень наголосив і Лев Жураєв, студент другого курсу факультету прикладних наук УКУ, який навчається за спеціальністю «ІТ-аналітика».

«Ми маємо величезні наслідки війни. Ми маємо максимально допомагати ветеранам з ампутаціями та пораненнями, маємо спрощувати їм повсякденне життя, щоб вони почувалися активною частиною суспільства. ІТ-сфера сьогодні відкрита до принципів доступності, адже цифрові продукти проходять перевірки на інклюзивність. Проте завжди є куди рухатися далі, щоб вдосконалювати і шукати нові рішення шукати», — зазначив студент.

Нагадаємо, Львів посів перше місце серед обласних центрів України за рівнем фізичної безбар’єрності. Такі результати оприлюднило Міністерство розвитку громад та територій України. У загальному рейтингу обласних центрів Львів отримав найвищий показник — 19,22, суттєво випередивши інші міста. Друге місце посів Харків із результатом 15,15, а третє — Вінниця з показником 12,77.