Для Львова 2025‑й рік став історичним — місто Лева, першим в Україні, реалізувало титул Молодіжної столиці Європи. Це був рік великої відповідальності, міжнародної уваги та колосальних можливостей для молоді. Столиця охопила майже 2 мільйони людей з України та європейських міст, які взаємодіяли в рамках титулу. Понад 40 тисяч осіб відвідали молодіжні заходи в рамках столиці, реалізовано близько 100 молодіжних проєктів та подій. А ще вдалося залучити десятки нових міжнародних партнерів і українських бізнесів для підтримки молоді та зібрати майже 4 мільйонів гривень для українського війська.
На фото — велика команда молоді на сцені святкує титул «Львів — Молодіжна столиця Європи 2025». У центрі учасники тримають символічний золотий ключ, а позаду на екрані видно назву події.
Детальніше про підсумки року Молодіжної столиці Європи 2025 читайте у нашому матеріалі.
Українська молодь у Львові голосно заявила про себе Європі
Статус Молодіжної столиці Європи допоміг Львову зруйнувати стереотип, що українці лише просять допомоги. Ми показали, що здатні бути рівноправними партнерами, реалізовувати спільні ідеї та будувати зв’язки між молоддю України та Європи.
«Цей рік був максимально насиченим і виснажливим водночас, бо ми — місто, яке наважилося втілити титул Молодіжної столиці в умовах війни. Це щось кардинально інше, ніж у наших попередників. Ми не мали методички, не мали на кого рівнятися, бо жодне європейське місто через це не проходило. Але наше гасло — “Not easy — but move”. Тому ми рухались і творили молодіжний рух у Львові, попри реалії, в яких ми живемо. І тим самим здобули унікальний досвід. Так, багато хто побоявся приїхати до нас, але все ж були ті, хто приїхав і підтримав нас», — каже керівник мережі ТВОРИ! та ініціативи “Львів-Молодіжна столиця Європи 2025”Олег Малець.
Для української молоді цей рік став важливим знаком та мотивацією: в Україні є можливості для розвитку, для навчання та роботи. Титул показав, що можна будувати своє життя тут, вдома, у своїй країні.
Найважливіші події року Молодіжної столиці Європи:
Найбільш зворушливою подією року став Вечір пам’яті за загиблими захисниками та молоддю. 12 українських артистів виконали улюблені пісні загиблих. Захід присвятили всім, хто не встиг здійснити свої мрії через росію. Зокрема, Ірині Цибух (Чека) – журналістці, документалістці, госпітальєрці.
Серед вшанованих постатей була і Ярина Базилевич – програмна менеджерка мережі ТВОРИ!, та програматорка всеукраїнського заходу “Молодвіж”, яка загинула 4 вересня 2024 року внаслідок ракетного удару по Львову. Вона була натхненницею молодіжних ініціатив, створювала простори можливостей для молоді.
Вперше запровадили масштабне відзначення Міжнародного дня молоді 12 серпня. З цієї нагоди у Шевченківському гаю відбувся Молодіжний фестиваль, який відвідали понад 10 тисяч учасників. Подія поєднала мистецтво, спорт, музику, спілкування та молитву — усе, чим живе молодь сьогодні. Серед них був і 24-річний Ліам Віссер із Нідерландів, який приїхав до Львова на велосипеді, подолавши майже 1600 кілометрів. Метою поїздки було зібрати кошти на літній табір для українських підлітків.
Наймасштабніша дизайн-подія року. Захід зібрав дизайнерів, ілюстраторів, продакт-менеджерів та викладачів, щоб поговорити про те, як змінюється професія та яку роль відіграє дизайн у країні, що воює й відбудовується. Також говорили про поєднання технологій і творчості, досвід роботи з великими брендами та розвиток локальних студій.
Впродовж восьми років поспіль «Молодвіж» є платформою для об’єднання молоді, що прагне змін. Захід покликаний надихати молодих людей на навчання, пізнання світу і здобуття нових навичок, та акцентує на головному: на важливості рішення залишатися або повертатися в Україну. Ініціатива покликана сприяти тому, щоб молоде покоління, озброєне знаннями та глобальним досвідом, спрямовувало свої зусилля на розбудову сильної та процвітаючої України.
Церемонії відкриття року та нагородження Молодіжної столиці Європи 2028
Урочисте відкриття року Молодіжної столиці Європиу Львові відбулося навесні, а вже 28 листопада у місті Лева офіційно оголосять, яке місто стане Молодіжною столицею Європи у 2028 році. А також Львів передасть естафету та символічний ключ норвезькому місту Тромсе, яке буде Молодіжною столицею Європи-2026.
Події, які не відбулися
Перед початком року Молодіжної столиці Європи організатори у Львові підготували план подій та проєктів — загалом близько 50 заходів, в тому числі і міжнародних, які цьогоріч мали реалізувати в рамках титулу. Однак близько 30% плану не вдалося втілити. Причина — закриття програми американського Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яке мало профінансувати частину активностей.
«Йдеться про блок молодіжного підприємництва. Американські донори мали допомогти у створенні та підтримці молодіжних бізнесів на базі профтехів та університетів, забезпечити участь молодих підприємців у міжнародних виставках та вихід їх на європейський ринок. Однак цього не відбулося через закриття програм USAID.
Але, можливо, в цьому є свій “плюс”, бо не знаю, як би ми справились з тим всім», — розповів Олег Малець.
Нові можливості для молоді, які приніс титул
Рік Європейської столиці відкрив колосальні можливості для української молоді.
“Ми ще досі не все “переварили”. Бо фізично не в силах опрацювати всі ініціативи, які у нас з’явилися завдяки титулу. Нам банально бракує на це людей і часу.
Наведу лише кілька прикладів. В цьому році ми почали спільно з польськими партнерами міжнародну річну кампанію “We all from Ukraine”, і вже реалізовували молодіжні проєкти з євроінтеграції та налагодження міжнародних партнерств у Любліні, Римі та Брюсселі. Також з португальцями в нас зародилася цікава співпраця. Мали з ними спільний проєкт у сфері молодіжної політики, їздили до них, їхня делегація приїжджала до Львова — в нас відбувся дуже якісний обмін досвідом і ми налагодили гарну співпрацю. Також з британцями ми почали працювати.
Крім цього, ми добре налагодили контакт з українським бізнесом. Ми напрацювали модель, яка буде вигідною обом сторонам, де від реалізації певного товару чи продукції — відсоток з продажу йде на Молодіжний фонд. Зокрема на програму “Поруч”, яка допомагає молодим людям втілювати їхні проєкти у сфері реабілітації та реінтеграції ветеранів.
Також з допомогою міжнародних партнерів ми запустили ще дві програми Молодіжного фонду: “Твій хід” (гранти для молоді в сумі 100 тисяч гривень) і “Твори рух” (гранти на суму 200 тисяч гривень для молодіжних громадських організацій). Загалом цього року ми профінансували 39 молодіжних проєктів на суму 5,6 млн”, — розповів Олег Малець.
Як рік Молодіжної столиці Європи вплинув на Львів
У мерії зазначають: уже впродовж року стало зрозуміло, що статус Молодіжної столиці Європи відкриває для міста значно більше можливостей, ніж можна було уявити на старті. І цей потенціал — далеко не вичерпаний.
«Ми гордимося тим, що цьогоріч наше місто стало центром європейської молодіжної політики і ми дуже добре представили Львів зокрема, і Україну в цілому, на міжнародній арені. Через велику кількість подій, форумів, конференцій, самітів як у Львові так і за кордоном. Через обміни досвідом – наші хлопці та дівчата їздили у різні європейські міста і розповідала про Україну, про ті реалії, в яких ми живемо, і показували силу української молоді.
У нас після цього титулу залишається дуже багато ініціатив і проектів, які з’явилися в рамках Молодіжної столиці і ми будемо їх продовжувати спільно з європейськими партнерами, які, знову ж таки, з’явилися завдяки статусу.
Після року Молодіжної столиці ми хочемо перейти до сталої моделі довгострокового розвитку молоді. Молодь для нас дуже цінна і ми будемо робити все для того, аби вони розвивалися і найголовніше — залишалися в Україні», — наголошує директорка офісу Молодіжної столиці Європи Львівської міської ради Тетяна Кожокарь.
У планах мерії й надалі продовжувати популярні міські ініціативи. Зокрема програму «Перший кар’єрний крок», попит на яку зростає з кожним роком. До прикладу, цьогоріч у міській раді стажувалась рекордна кількість молодих людей.
Що залишилося Львову після титулу
У мережі ТВОРИ! переконують, усе, що сьогодні має Львів у сфері молодіжної політики — це результат шляху до титулу Молодіжної столиці Європи. Ще з 2018 року, коли все тільки починалося, у місті цілеспрямовано розвивали молодіжне середовище: готували інфраструктуру, створювали простори, шукали партнерів, запускали нові ініціативи та проєкти. Це робили для того, щоб Львів був готовий прийняти титул у 2025 році.
Це все результати Молодіжної столиці. Бо важливо говорити не лише про сам рік, а про весь шлях, який місто та молодь пройшли до цього титулу. Бо рік — це радше яскравий фінальний акцент, насичений подіями, що підтвердили напрацювання попередніх років”, — переконує Олег Малець.
У Львові й надалі працюватиме Молодіжний фондМолодіжний фонд, який продовжить надавати гранти молодим людям для реалізації їхніх ідей. Також у місті залишається Молодіжна стратегія, яка визначає подальший розвиток молодіжної політики у Львові до 2035 року.
Тобто із завершенням року Молодіжної столиці Європи — НЕ завершується розвиток молодіжної політики і НЕ припиняється підтримка молоді з боку міста та міжнародних партнерів.
Про плани молоді Львова
За правилами конкурсу Львів не може вдруге стати Молодіжною столицею Європи. Проте львівська молодь уже підтримує та мотивує інші українські міста, які мають шанс поборотися за цей титул. Зокрема, це Дніпро та Вінниця — міста з активними молодіжними спільнотами. Досвід участі у конкурсі вже має й Кам’янець-Подільський.
Також Львів ділиться своїми напрацюваннями з Полтавою, Запоріжжям та Миколаєвом — зокрема щодо організації подій для молоді, створення молодіжних стратегій, міських молодіжних фондів (ці три міста беруть участь в національній програмі року Львова як Молодіжної столиці Європи). Натомість активні хлопці та дівчата у місті Лева й надалі працюватимуть над євроінтеграцією молоді та розвитком молодіжних просторів.
«Ми продовжимо те, що почали. Зараз триває реновація “Urban Camp”, плануємо там відкрити перший у Львові критий скейт-парк. Також маємо завершити відновлення колишнього кінотеатру “Коперник”, де з’явиться сучасний молодіжний простір із культурним і кінематографічним акцентом.
Нам важливо зберегти молодь — це основа людського капіталу і ключ до розвитку міста. Так, ми перебуваємо в демографічній ямі, і статус Молодіжної столиці не є чарівною таблеткою. Але він дав надію українській молоді, а декого, напевне, переконав залишитися жити на рідній землі», — підсумував Олег Малець.
Довідка
У 2018 році Львів отримав статус Молодіжної столиці України, що стало поштовхом для розвитку молодіжної інфраструктури: у місті відкрили молодіжні центри, створили мережу ТВОРИ!, провели всеукраїнські фестивалі та конференції, зокрема «Молодвіж» та «Дизаріум».
Цей досвід став основою для подальшої амбітної мети: Львів подав заявку на титул Молодіжної столиці Європи та з четвертої спроби здобув перемогу в конкурсі 2022 року.
