Інноваційне виробництво та науковий потенціал: в міськраді зібралась робоча група щодо розвитку території колишнього автобусного заводу
Під час засідання учасників ознайомили з економічними, архітектурними та юридичними нюансами, що стосуються цієї території.
За словами Інни Свистун, директорки економічного департаменту Львівської міськради, Львівський автобусний завод (ЛАЗ) — колишній промисловий центр Львова і найбільше промислове підприємство в історії міста, засноване у 1945 році. ЛАЗ був одним з провідних виробників автобусів. Ще у 2007 році тут на рік випускали 290 автобусів. А потім динаміка падала.
Тобто ми розуміємо, що нам слід дивитись на цю територію як на можливість її трансформації у сучасний осередок чогось інноваційного, що дозволить посилити економіку в нашому місті», — розповіла Інна Свистун.
Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев підкреслив архітектурно-планувальні аспекти території. За його словами, тут потенційно можна розвивати інноваційні підприємства, в тому числі безпечні виробництва. Навколо є багато житлових масивів, а ще велика кількість торгівлі, офісів та інших різних функцій.
Відповідно до Генплану територія колишнього заводу призначена для промислових підприємств і частково громадських центрів, комплексів та об’єктів. Тут можуть бути підприємства 4−5 класу шкідливості і торговельні зони. Також на цій території є історична пам’ятка — культова споруда Костел кармелітів.
«Проблема полягає в тому, що на сьогодні ми не знаємо до кінця власників величезної кількості об’єктів і майна, не знаємо, що саме входить до майна того чи іншого підприємства і в який спосіб можна з цим майном працювати». Костел, наприклад, входить до майна «Синерджі Консалтинг». То ми будемо намагатись в якийсь спосіб вилучити костел і монастир з їхнього майна. І мабуть найскладніше розібратись з тими власниками, які там є на сьогодні», — розповіла представниця юридичного департаменту міста.
«Мені видається, на перший погляд, що там би міг бути якийсь науковий парк — мозковий центр Львова. І якщо ми хочемо зберегти там виробництво, там могли б виробляти якісь зразки чогось, які б передавали промисловості для подальшого розвитку», — розповів Ігор Гельжинський, проректор з соціальних питань та управління інфраструктурою НУ «Львівська політехніка».
«В нас є дві локації поруч, які ми розвиваємо. Тому нам дуже цікаво, як би це розвивалось. З нами дуже резонує наукоємкість чи пілотне, чи повне виробництво, дослідницьке. Це сфера, з якою нам цікаво працювати. Ми зараз почали програму з робототехніки, і нам цікаво бачити повернення в нашому колі дітей до тестового виробництва, до розуміння технологічних процесів.
І, звісно, ми долучимося до дослідження з нашими студентами. Можливо, якісь з наших партнерів зможуть бути корисними як експерти, які реалізовували подібні проєкти», — розповів під час зустрічі представник Українського католицького університету.
Також до опрацювання перспектив цієї території долучили представників великих підприємств та кластерів.
«Весь колектив і я особисто будемо сприяти роботі цієї групи, а також напрацьовувати свої пропозиції, бо тут потрібно об’єднатися всім і вийти на глобальний результат», — зазначив Юрій Бубес, президент приватного акціонерного товариства «Концерн-електрон».
«Чим ми можемо бути корисними? Такими зв’язками з закордонними організаціями і асоціаціями, щоб інформувати про подальші плани і можемо навіть в вересні буде підписання меморандуму між нашим кластером і німецькою асоціацією автопрому і, думаю, до цього вже буде більше конкретики і ми зможемо презентувати це на вищому рівні німецькому автопрому», — зазначила Олена Трофимова голова громадської спілки «Український кластер автобудування та мобільності».
«Плануємо до наступної зустрічі зробити карту з нанесенням всіх об’єктів нерухомості розумінням кінцевого бенефіціара або власника. Щодо судових справ напрацюємо стратегію, що стосується, зокрема, гуртожитків. А також маємо провести зустріч з власниками майна і окремо з орендарями.
Просимо університети долучитись до дослідження інтегрованого розвитку даної території. І ставимо завдання економічного дослідження», — підсумував перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Зазначимо, раніше місто зверталось до Уряду із проханням зберегти та відновити виробничий потенціал території колишнього Львівського автобусного заводу і не допустити житлової забудови у промисловій зоні. Та створило робочу групу, щоб унеможливити перетворення ЛАЗу на житловий масив.
Також в місті напрацьовують концепцію збереження храму на території автобусного заводу. Міськрада звернулась Мінкульту з проханням передати колишній монастир Кармелітів Босих у власність громади.
Нагадаємо, ще у 2021 році місто визначило: територія колишнього ЛАЗу на вул. Стрийській може використовуватись лише для виробничих, наукових, освітніх чи громадських функцій. Будівництво житла тут не передбачене. Та після зміни власника у 2024 році питання майбутнього цієї ділянки знову стало актуальним. Саме тому у місті повернулися до цього питання, аби ця територія працювала на економіку, а не зникла під житловими кварталами.