Кам’яниця Шольц-Вольфовичів (Площа Ринок, 23) – пам’ятка 1570 року, збудована у стилі німецького ренесансу з унікальним скульптурним оздобленням.Кам’яниця у середньовіччі належала одному з найбагатших купецьких родів Львова – Шольц-Вольфовичам. На фасаді будинку бачимо скульптурну постать Фортуни. Справді богиня удачі довго не покидала господарів цього дому, адже сам патріарх роду Вольф Шольц мав дванадцять синів і дванадцять дочок від однієї дружини Беати. Він залишив своїй родині величезний на той час спадок – 25 тисяч золотих червінців, не враховуючи будинків, земель, крамниць і товарів. Родина Шольц-Вольфовичів так розрослася за сто років, пише львівський хроніст, що здавалося, ніби всі інші родини у Львові вливалися в неї, як струмочки у море, і важко було знайти вже на початку XVII століття львівського міщанина, котрий не був би споріднений із цією родиною.Будинок Шольц-Вольфовичів на рівні третього поверху оздоблений скульптурною композицією «Хрещення».Вигляд кам`яниці з боку площі Ринокзображає євангельську сцену з постатями Ісуса Христа та Івана Хрестителя. Родина Шольца походила з Сілезії, де широко була розповсюджена традиція декорувати будинки не лише біблійними персонажами, але й цілком реальними людьми, сучасниками епохи. Можливо ця традиція у поєднанні з досить демократичними традиціями епохи Ренесансу і вплинула на рішення власника замовити для оздоблення фасаду серію скульптурних портретів, які зображають представників різних прошарків тогочасного львівського суспільства. Можливо це навіть були друзі чи знайомі власника будинку – купці, шляхта чи міські радники. Тут ми маємо чудову нагоду подивитися на обличчя справжніх людей середньовічної епохи, яких дбайливо зберегли для нащадків. Скульптурний ряд фасаду кам’яниці гармонійно доповнюють образи чорта і блазня, які надають усій композиції гротескного відтінку.

Сучасна будівля львівської ратуші зведена у стилі віденського класицизму в середині ХІХ століття. Подолавши 350 дерев’яних сходинок, усього за три гривні (47 євроцентів) з оглядового майданчика ратушної вежі можна побачити усю красу стародавнього міста.

Порохова вежа 1554-1556 років (вулиця Підвальна, 4) – єдина, збережена до сьогодні пам’ятка фортифікаційного будівництва у Львові.Лев охороняє вхід у вежу. З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастей до нашого часу збереглася лише одна – Порохова вежа.

Королівський арсенал (вулиця Підвальна, 13) – барокова пам’ятка XVII століття. Королівський арсенал назвали на честь того, що польський король Владислав IV дав значну суму на його будівництво.

Міський арсенал (вулиця Підвальна, 5) – оборонна споруда XVI ст., де тепер розташований єдиний в Україні Музей зброї.

Комплекс монастиря Кармелітів Босих (вулиця Винниченка, 22, сьогодні греко-католицький монастир Студитів з церквою Архистратига Михаїла) – сакральна споруда XVII-XIX століть у стилі бароко з елементами класицизму.

Храм Святого Лазаря (вулиця Коперника, 27) – зведений на підвищенні монастир і шпиталь першої половини XVII століття з масивними мурами.

Костел і монастир Бенедиктинок на вулиці Вічевій, 2 (греко-католицький храм Усіх Святих Святопокровського монастиря) збудований у кінці XVI століття. Монастирський комплекс під Замковою горою нагадує укріплену фортецю.

Бернардинський монастир (греко-католицька церква Святого Андрія Первозванного, площа Соборна, 1) – пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років – цілісний середньовічний монастирський комплекс з фортифікаційними укріпленнями.

Храм Пресвятої Трійці на Сихові (вулиця Садибна, 1 А) – єдина львівська унікальна дерев’яна церква, збережена  від XVII століття.