Палац Мистецтв (вулиця Коперника, 17) – місце проведення Національного Форуму видавців та інших культурних подій Львова.

Костел кармеліток босих Матері Божої Громничої (вулиця Винниченка, 30а, зараз греко-католицький храм Стретіння) – одна з найгарніших пам’яток львівського бароко першої половини XVII століття. З площі перед храмом, розташованим на одному з львівських горбів, відкривається панорама міста.

Каплиця Боїмів (площа Катедральна) – славнозвісна пам’ятка пізнього ренесансу, яка не має аналогів не лише в Україні, але й у європейській архітектурі. Ця унікальна пам’ятка є окрасою Катедральної площі, з цього провулка відкривається один з найкращих краєвидів Львова на Площу Ринок і міську Ратушу.

Латинський катедральний костел (Площа Катедральна, 1) – велична пам’ятка XIV-XVIII століть, у якій гармонійно поєднані архітектурні риси минулих епох: готики, ренесансу й бароко.

Площа Ринок – центр політичного, громадського, культурного і торгового життя міста протягом 500 років, серце Львова, історичний початок європеїзації України.

Палац Корнякта (Площа Ринок, 6) – надзвичайно цінна ренесансна пам’ятка 1580 року, палац найбагатшого львів’янина за всю історію міста купця Костянтина Корнякта.Грек за походженням, з острова Крит, Костянтин Корнякт, котрий замешкав у Львові в XVI столітті і контролював торгівлю вином на всьому Чорномор’ї, був меценатом,  досвідченим і мудрим чоловіком, знав багато східних мов.

Палац Любомирських (Площа Ринок, 10) – класичний бароковий палац XVIII століття з оригінальним скульптурним декором.

Палац Бандінеллі (Площа Ринок, 2) пам’ятка пізнього ренесансу (1593 рік) з кам’яними дельфінами на фасаді, які сприяли власникові будівлі у торговельних справах і оберігали від небезпек.На початку XVII століття купець з Італії Роберто Бандінеллі, відвідавши наше місто, вирішив залишитися у Львові, одержав львівське громадянство, купив цей будинок і зайнявся новим та незвичним для міста бізнесом: він започаткував тут класичну пошту європейського зразка.

Пасаж Андреоллі (Площа Ринок, 29) – кам’яниця другої половини XVIII століття, збудована у стилі ампір. До середини XVIII століття на цьому місці стояла одна з найгарніших ренесансних кам’яниць міста, збудована у XVI столітті львівськими патриціями Кампіанами.

Чорна кам'яниця (1588 рік) Площа Ринок, 4 – унікальна пам'ятка ренесансної архітектури, яка не має аналогів мабуть у цілій Європі.Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря й світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами.