Обережно-ртуть
Обережно-ртуть!
Останнім часом діяльність, пов'язана із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України набуває особливого значення в зв’язку з євро інтеграційними процесами, які відбуваються в країні. Оскільки, Україна належить до країн з найбільшими обсягами утворення й накопичення відходів, що призводить до прогресуючого погіршення екологічної ситуації, вирішення зазначеної проблеми потребує оптимального поєднання законодавчих, економічних (в т.ч. облікових) і соціально-екологічних важелів.
У країнах ЄС дуже серйозно ставляться до заходів запобігання екологічній загрозі, пов’язаній з накопиченням небезпечних відходів. Європейська комісія ухвалила два важливі документи — Директиву про відходи електричного та електронного устаткування та Директиву про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні 2002/95/ЄС. Основними їхніми цілями є підвищення обсягів вторинного перероблення електронних відходів і скорочення обсягів їхнього накопичення. Виробники фінансують процес поводження з електронними відходами через цільовий грошовий платіж до спеціального фонду повторного перероблення. Ці витрати формують оптову й роздрібну ціну продукції, яку покупці сплачують за нове обладнання.
Слід зазначати, що у процесі формування вітчизняного законодавства про відходи обов’язково враховується європейський досвід у вирішенні відповідних проблем. Зокрема, законодавство України сприйняло ключові положення Директиви Ради Міністрів ЄС 91/689/ЄЕС щодо небезпечних відходів (має на меті сформулювати загальне визначення небезпечних відходів і запровадити жорстку уніфікацію в роботу з такими відходами).
Проте регулювання цього питання на законодавчому рівні в Україні йде вкрай повільно.
Згідно з чинним законодавством України, до надзвичайно небезпечних відходів віднесені також відходи, що містять ртуть. Ці відходи заборонено вивозити для захоронення на полігонах твердих побутових відходів (Державні санітарні норми і правила ДСанПіН № 2.2.7029−99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення»).
У Львівській міській раді створена муніципальна система поводження з електронними відходами (люмінесцентні лампи, батарейки, ртутьвмісні прилади).
Управлінням екології та природних ресурсів Львівської міської ради на базі ДП «Боднарівка» ЛКП «Зелений Львів» проводиться приймання від населення відпрацьованих люмінесцентних ламп, термометрів та батарейок. Приймання здійснюється спеціальними екобусами, які курсують по маршруту за визначеним графіком, з яким можна ознайомитись на сайті https://bodnarivkaeko.lviv.ua/.
Але так як люмінесцентні лампи є досить небезпечними відходами тому їх необхідно зберігати, транспортувати та здавати в упаковках виробника чи іншій безпечній тарі. Відпрацьовані люмінесцентні лампи (не більше 10 одиниць) і батарейки приймаються на безкоштовній основі від мешканців м. Львова, смт. Рудне, смт. Брюховичі та м. Винники.
За більш докладною інформацією та порадою фахівців стосовно здачі люмінесцентних ламп просимо звертатися за номерами телефонів: 297−57−55, 297−59−82.
А управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради продовжує проведення Днів прийому ртуті у населення м. Львова. Дана послуга безкоштовна, безстрокова.
Ртуть від населення в будь-яких ємностях приймається із понеділка по четвер кожного тижня з 09.00 до 17.30 год. в п'ятницю — з 9.00 до 16.30 год. за адресою м. Львів, вул. Донецька, 7, каб. № 201.
Що необхідно знати при поводженні зі ртуттю?
За своїм зовнішнім виглядом, ртуть — метал сріблясто-білого кольору. В звичайних умовах — це рідина. Ртуть в 13,5 разів важче води. В рідкому стані вона легко-рухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки. Це найбільш легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті — мінус 38,90С, тому вона випарюється вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури більше 180С її випаровування збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.
Потрапивши в організм людини через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.
Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, учбових, робочих приміщень встановлена 0,0003 мг/м3. В повітрі виробничих приміщень — 0,0017 мг/м3. При концентрації парів ртуті в повітрі більше 0,2 мг/м3, розвивається гостре отруєння організму.
Вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння. Ознаками такого отруєння є:
— зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам`яті, головні болі;
— в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук, схильність до проносу.
В повсякденному житті найчастіше трапляються проблеми, коли розбивається ртутний термометр. Дуже небезпечно, коли це стається з дітьми. Вони, зазвичай, замітають ртуть у непомітне місце і не кажуть дорослим про це. А пари ртуті впродовж тривалого часу повільно отруюють всю родину.
Як діяти, якщо в приміщенні розбито ртутний термометр:
— виведіть з приміщення усіх людей;
— відчиніть навстіж усі вікна у приміщенні;
— максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачинивши всі двері;
— захистить органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;
— приступайте до збору ртуті. Великі кульки треба збирати спринцівкою і відразу скидати їх у склянку з розчином перманганату калію (2 г на 1 л води), дрібніші кульки слід збирати щіткою на папір і теж висипати в скляну ємність. Банку необхідно щільно закрити. Для збирання крапельок ртуті застосовують також лейкопластир. Його прикладають до поверхні, забрудненої ртуттю. Прилиплі крапельки ртуті відокремлюють від нього промиваючи ацетоном, або іншим розчинником (ліпше віддати його спеціалістам на утилізацію). Ефективним є прибирання поверхні за допомогою вологого слабо проклеєного паперу. Цей спосіб найбільш придатний для невеликих площ забруднених ртуттю. При такому способі слабо проклеєний газетний папір розмочують у воді, відтискають і в такому вигляді застосовують для промокання поверхні, забрудненої ртуттю. Крапельки ртуті пилоподібних розмірів (0,5−1мм) добре прилипають до мокрого паперу і тоді їх разом з папером кладуть у банку з водою, яку щільно закривають;
— вимийте забруднені місця (після очищення їх від ртуті) мильно-содовим розчином (400 г мила та 500 г кальцинованої соди на 10 л води), або розчином перманганату калію (20 г на 10 л води);
— прочистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо ртуті розлито більше, ніж її буває в термометрі, максимально ізолюйте забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері й негайно викликайте фахівців ДСНС України за номером телефону «101».
За більш докладною інформацією та порадою фахівців стосовно здачі ртуті та поводження із цією речовиною просимо звертатися за телефонами 297−51−10, 297−51−08.
Пам’ятайте, що при потраплянні навіть невеликої кількості ртуті чи її сполук в організм людини, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою!
Головний спеціаліст
з інформаційно-аналітичного забезпечення А. Авдєєв
Погоджено:
Начальник управління В. Іваніцький