Львів вшановує 75-ту річницю депортації кримських татар: на площі Ринок відбулась низка заходів
- Прес-служба ЛМР
«Ми сьогодні з вами всі урочисто відкрили пам’ятну таблицю на будівлі Ратуші, де трьома мовами — українською, англійською і мовою кримських татар названа площа Ринок. Це важливо, щоб ви пам’ятали, що Україна — наш спільний дім. Ми не можемо наперед сказати, що буде завтра, але якщо ми маємо спільну віру, і ми маємо віру, що ми будемо господарями на своїй землі — так воно і буде. Я маю велику мрію — повернутися в Крим. Я обожнюю Крим, тому що Крим — це Україна», — сказав Андрій Садовий, міський голова Львова.
Так, спочатку на площі перед Ратушею відкрили тематичну виставку картин кримськотатарського художника Рустема Емінова з серії «Унутма!» («Не забувай!»), присвяченої депортації кримських татар з історичної Батьківщини у травні 1944 року. До слова, виставка триватиме упродовж дня.
«Кримські татари відчувають моральну відповідальність перед усім світом ще раз нагади, що подібні злочини проти цілих народів на можуть більше повторюватися — ми не можемо цього дозволити. Тому сьогодні представили жахи депортації — як це відбувалося через мистецтво», — зазначив Ернест Абкелямов, керівник Культурного центру кримських татар у Львові.
«Дякую за те, що знайшли час прийти і підтримати нас в цю трагічну для мого народу дату. В цей день 75 років тому мій народ вирвали з коренями зі своєї рідної землі, з рідних домівок. Й ті, хто це зробив, надіялися, що цей народ зникне, що від нього нічого не залишиться. Тому ми підтверджуємо, що це було саме геноцидом. І те, хто це зробив, забули про те, що віру в Бога неможливо вирвати з наших сердець. І завдяки цій вірі ми вистояли, вижили і повернулися на Батьківщину. І сьогодні, коли наш народ зазнає чергової трагедії, ми завдяки цій вірі також виживаємо. Як відомо, нашому народові дали 15 хвилин на збори, і наш народ не знав, куди його везуть. Була паніка — діти й жінки плакали, й не знали, що з собою брати. Але наш народ ані на мить не сумнівався, що взяти із собою потрібно наше священне писання — Коран, завдяки якому ми вижили», — сказав Енвер Кучук.
Опісля відбулась всеукраїнська акція «Хвилина мовчання» в пам’ять про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму, а також — реквієм за участю представників місцевої влади, кримськотатарської громади, запрошених гостей і мешканців міста. Зокрема, спочатку зазвучав Гімн України та Гімн кримськотатарського народу, а відтак зі словами виступили запрошені гості.
«Сьогодні згадуємо усіх, що загинули, віддали своє життя тільки за те, що були татарами, що були патріотами свого народу, своєї землі. Сьогодні ми вшановуємо їхню пам'ять, і за упокій їхніх душ промовимо молитву. Коли окупант проганяє з рідної оселі і з рідної землі, Львів стає для вас прибіжищем, добрим батьком своїх дітей. Тому почувайте себе тут вільно, щасливо, і кріпіться в силі, щоби знову прийшов час, і ви змогли повернутися на свою рідну кримську землю. Ми з вами, і за вас молимося, просимо Бога, щоб зупинив війну і повернув усі окуповані землі в єдину українську державу», — сказав отець Себастьян Дмитрух.
Спільну молитву також промовив імам Культурного центру кримських татар Енвер Кучук. Імам розповів, що під час депортації кримським татарам дали на збори 15 хвилин. І було багато сумнівів на те, що взяти із собою. Лище ніхто не сумнівався у тому, що потрібно взяти Священний Коран.
«Цього дня, 75 років тому, мій народ відірвали із корінням зі своєї рідної землі, осель. І ті, хто це зробив, сподівався, що цей народ зникне, що від цього народу нічого не залишиться. Тому ми стверджуємо, що це геноцид. Але той, хто це робив, забув, що віру у Всевишнього неможливо вирвати із наших сердець. І завдяки цій вірі ми вистояли, ми вижили і повернулися на Батьківщину. І сьогодні, коли наш народ настигнула чергова трагедія, ми завдяки цій вірі також зберігаємося», — сказав імам.
Відтак, з 18.00 до 19.30 год в арт-центрі «Дзиґа» (вул. Вірменська, 35) відбудеться допрем’єрний показ українського історичного документального фільму «1944», виробництва кінокомпанії «Fresh Production Group», за підтримки Міністерства інформаційної політики України. У фільмі режисерів Фатіми Осман та Юнуса Паші історію депортації розповідають люди, які безпосередньо її пережили.
фото: Маркіян Лисейко
відео: Андрій Андрух