«Я буду щасливий, якщо сьогоднішнє підписання Меморандуму дасть можливість львівському бізнесу більше отримати живих грошей», — А. Садовий

«В сьогоднішніх умовах треба мати не лише вміння, щоб заробляти гроші, а треба також мати бажання. Будь-який процес, який спонукає нас рухатись вперед в часи коронавірусу, усіх тих проблем, не простий. Велика подяка всім, хто вміє заробляти кошти, хто їх заробляє. Завдання міста — допомогти, щоб ви були багатшими, чуть-чуть поділились податками, щоб вони потрапляли у міську казну, а ми за ці кошти щось добре робили для міста, для бізнесу, розвивали інфраструктуру. Планів є багато, велика частина з них буде реалізована. Я буду щасливий, якщо сьогоднішнє підписання дасть можливість львівському бізнесу більше отримати живих грошей. Бо нові робочі місця, податки — це буде дуже круто», — зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Відтак, Меморандум передбачає забезпечення широкої співпраці та координації дій у реалізації наявних та пошуку потенційних механізмів допомоги суб'єктам підприємницької діяльності, обміну інформацією та проведенням інформаційної кампанії щодо програм фінансової підтримки суб'єктів господарювання.

«Опрацювання документу цього Меморандуму тривало кілька місяців, ми погоджували всі деталі. Сьогодні формуємо це партнерство між банками-партнерами, містом, Фондом розвитку підприємництва та Офісом підтримки малого та середнього бізнесу. Сподіваємось, що це дасть додатковий поштовх для того, щоб частка Львова та Львівщини, в загальному обсягу виданих дешевих кредитів за програмою «Доступні кредити 5−7-9%», збільшилась. На жаль, вона сьогодні становить тільки 4%, тобто Львівщина на 13 місці сьогодні серед всіх областей. Нас це точно не влаштовує.

Понад 60% відмов, власне, стосуються відсутності досвіду підприємства, наявності якісно складеної заявки, ділової репутації - тобто всі ті речі, які ми готові спільно з міським Центром підтримки підприємництва допомагати бізнесу врегульовувати, відповідно, збільшуючи їхні шанси та відсоток позитивних реалізованих кредитів. Звісно, ми готові також додати певну частку коштів з міського бюджету. На цей рік у нас передбачено за програмою підтримки бізнесу близько 3 млн грн — це додаткова компенсація відсотків, яка буде надаватись, згідно з рішенням міської комісії, додатково до рішень банків-партнерів", — зазначив заступник міського голови, бізнес-омбудсмен Львівської міської ради Сергій Кіраль.

За його словами, до Меморандуму матимуть змогу долучатись й інші банки.

«Меморандум залишається відкритим, інші банки можуть долучитись до нього. До сьогоднішнього підписання ми долучили представників найбільш активних асоціацій бізнесу у Львові та області, для того, щоб вони ознайомились та володіли інформацією, розуміли про що йдеться. Більшості підприємців на сьогодні більш важливе виживання, ніж інвестування. Дуже тішить, що частка кредитів, які виділяються на поповнення обігових коштів зараз зростає. Тому що, навіть серед тих підприємців асоціації, які у нас сьогодні долучені, є власне ті, котрим ці кошти зараз надзвичайно потрібні», — додав Сергій Кіраль.

Також він додав, що більшість кредитів, які дають банки — кредити за програмою «Доступні кредити 5−7-9%».

«Кредобанк» став банком-рекордсменом з видачі кредитів за цією програмою. За статистикою, він найактивніше займається видачею кредитів цієї програми, а частка кредитів, які брали «Доступні кредити 5−7-9%», у загальному портфелі кредитування в Україні складає понад 66%. Фактично, більшість кредитів, які дають банки — кредити за програмою «Доступні кредити 5−7-9%», — відзначив Сергій Кіраль.

Довідка

Державна кредитна програма «Доступні кредити 5−7-9%» запроваджена за ініціативи Президента України з метою спрощення доступу мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Контроль за реалізацією програми покладений на Фонд розвитку підприємництва (ФРП). ФРП є фінансовою установою, засади для функціонування якої були закладені ще в 1996 році в рамках реалізації програми Федерального Уряду Німеччини «ТРАНСФОРМ» з підтримки процесу реформ в Україні. ФРП був створений під назвою «Німецько-український фонд» на підставі Указу Президента України від 01 червня 1998 року № 574/98 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 628. Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 5 від 11 січня 2020 року було змінено найменування фонду на «Фонд розвитку підприємництва». ФРП є правонаступником всіх прав та зобов’язань Німецько-українського фонду. Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства здійснює підтримку програми «Доступні кредити 5−7-9%» в частині освітніх програм для підприємців, які хочуть стати учасниками програми.

Уряд підтримав пропозицію Міністерства фінансів уточнити категорію суб'єктів підприємництва, які зможуть стати учасниками програми «Доступні кредити 5−7-9%» та зняти обмеження щодо максимальної суми кредиту для рефінансування під нульову процентну ставку:

• уточнюється, що отримати рефінансування в рамках антикарантинного пакету під нульову процентну ставку, яким було доповнено програму 15 квітня 2020 року, зможуть суб'єкти підприємництва, чий річний дохід не перевищував 10 мільйонів євро. Знімається обмеження щодо максимальної суми кредиту на таке рефінансування. Обмежується лише сума державної підтримки, що надається суб'єкту підприємництва, яка сукупно не може перевищувати за будь-який трирічний період 200 тис. євро;
• позичальники отримують можливість рефінансувати свої діючі кредити за ставкою 3%, 5%, 7% або 9% річних (залежно від категорії кредиту) на термін до 5 років у сумі до 3 мільйонів гривень. Обидва види рефінансування стають доступними для позичальників, які мають кредити у будь-якому банку України;
• бізнес отримає змогу оформити відстрочку зі сплати не лише тіла кредиту, але й відсотків на обслуговування позики. Така відстрочка може сягати 9 місяців і залежить від мети надання державної підтримки.

На сьогодні отримати позику за програмою «Доступні кредити 5−7-9%» можна в чотирьох банках державного сектору — «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Укргазбанк», «УкрЕксімБанк» та трьох комерційних банках — «Львів», «Альянс» та «ПУМБ».

відео: Андрій Андрух