Фахівці прогнозують, яким може бути «великий Львів»

В межах реформи децентралізації, фахівці дискутують, яким може бути «великий Львів»: чи залишиться у своїх межах, чи розширятиметься, або ж буде сформовано львівську агломерацію? Проте фахівці акцентують, що за будь-яких обставин потрібно вибудовувати якісне співжиття, і Львів готовий на себе брати частину відповідальності.

«Останнім часом ведеться багато розмов про те, що має завершитися реформа децентралізації, що має бути перехід від добровільного об’єднання до примусового. Можливо буде затверджений новий адміністративно-територіальний устрій. І дійсно, такі плани є. Заплановано, що наступні місцеві вибори мають відбутися вже по новому територіальному устрою. Тому виникає питання, яким буде місто Львів і взагалі вся Львівська область? Обласна рада раніше не йшла на контакт з містом і навіть не розглядалася можливість розширення міста у перспективному плані. Зараз ситуація змінюється, і Львову пропонують взяти відповідальність за певну частину приміської території.

Я є автором законопроекту про міські агломерації, і саме в цьому законопроекті було передбачено організацію співжиття міста і навколишніх територій. І власне, агломерація лишається для Львова пріоритетом для реалізації, тому що вона не передбачає поглинання, а форму співробітництва з навколишніми громадами. На жаль, той законопроект, який ми розробили, Верховна Рада минулого скликання не встигла акцептувати, але я планую, як тільки почне роботу Верховна Рада наступного скликання, передати пакет документів новообраним депутатам. Якщо буде політична воля, цей закон може бути прийнятим в найближчий час.

Може бути інший шлях, що передбачає прийняття взагалі нового територіального устрою і затвердження нової конфігурації територіальних громад. Цей напрям теж можливий, але стане для міста більш проблематичним. Адже буде передбачати додаткові фінансові затрати. Якщо, наприклад, взяти цифри за 4 останні роки, то тільки на Брюховичі, Винники і Рудно, місто Львів з бюджету виділило більше 300 млн грн. Якщо буде йти мова про долучення ще інших громад, то ці цифри можуть вирости в рази.

Питання непросте, дискусійне. Але, я переконаний, Львів теж не може закритися в своїх межах і робити вигляд, що навколо нічого не відбувається, тому що Львівська агломерація по-факту існує. Статистика каже, що кожного дня з прилеглих територій до Львова заїжджає і виїжджає близько 180 тис. мешканців. А якщо ми говоримо про 15-тикілометрову зону, то таких людей є майже 80 тис. Це люди, які тут працюють, навчають своїх дітей, лікуються — це все, по-факту, львів’яни. Ці відносини треба врегулювати, тому що це створює велике навантаження на інфраструктуру міста. Тому наголошую, для нас пріоритетом є агломерація. Місто Львів хотіло би, щоб навколишні населені пункти зберегли свою самоврядність, самостійність, а між нами було співробітництво. Але якщо Верховна Рада прийме інше рішення і буде затверджено інший територіальний устрій, то місто Львів змушене буде взяти на себе цю відповідальність", — пояснив позицію Любомир Зубач, народний депутат України.

«Ми зараз спостерігаємо швидку урбанізацію по всій планеті: міста мають більше мешканців, більше внутрішнього валового продукту, інвестицій, наукових розробок, культури, тобто все це розвивається. Якщо брати Львів, то це більше половини економіки області, а якщо говорити про освіту, інвестиції, культуру, то значно більша частина. Відповідно, наше місто продовжує розвиватися, маємо дивитися, як це буде в майбутньому. Львів має затверджену стратегію, яка передбачає три пріоритети: якість життя мешканців, розвинута конкурентоздатна економіка, традиції і культура, спорт і освіта цього міста. Вже з перших років реалізації проекту, ми вже побачили, що не вистачає четвертого пріоритету — це існування Львова як агломерації, як центру регіону.

Ми готові брати відповідальність і вибудовувати це партнерство із навколишніми населеними пунктами, які входять в систему «великий Львів». Ми враховуємо сучасні тенденції і будемо робити життя комфортнішим і для мешканців Львова, і для мешканців тих населених пунктів.

Є плани Уряду, щоб другий етап децентралізації відбувся до наступних виборів. Ми це очікуємо приблизно на осінь і, відповідно, населені пункти також мають дати згоду до осені наступного року. У львівських школах та дитячих садочках є приблизно 2 тисячі дітей з області. Чому громада Львова має фінансувати їх перебування? Ми б мали виставляти тим населеним пунктам рахунки за перебування тих дітей. Якщо вони об’єднаються зі Львовом в єдину територіальну громаду, то це означає, що вони будуть мати такі ж самі права на поступлення в ти самі школи та садочки, як і мешканці Львова. Це ж стосується і адміністративних, і медичних послуг. Ми насправді готові, ми відкриті до різних дискусій. І місто знає, що є навколишні населені пункти, які готові співпрацювати", — розповів Олександр Кобзарев, директор КУ Інститут міста.