Відзнакою імені Олени Степанівни нагородили політв’язня, дружину діяча ОУН Марію Дужу
- Марія Демчина
Під час нагородження були присутні учасники національно-визвольної боротьби: голова Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів та репресованих – Петро Франко; голова Шевченківського осередку спілки політичних в’язнів – Захарко Мирослав; голова Всеукраїнської громадської організації Союз українок – Ореслава Хомик; голова Львівського міського відділення всеукраїнського об’єднання ветеранів – Степан Марикобила; Степан Трохимчук, Іван Мигус, Яринич Орест.
Нагадаємо, рівно 75 років тому – 30 червня 1941 року, у Львові Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголосила відновлення Української Держави. Документ складався з трьох пунктів, і його важливість полягала у заклику українського народу до боротьби за суверенну владу по всій території України. Було оголошено список членів Державного правління – українського уряду на чолі з Ярославом Стецьком.
Проголошення Акту схвально сприйняли провідні діячі українського політичного руху та українська спільнота. Зокрема, йому присвятив окрему відозву митрополит Андрей Шептицький. У наступні дні по всій Західній Україні активісти ОУН організували мітинги на підтримку Акту, створювали органи української місцевої влади.
Біографічна довідка
Дужа Марія Теодорівна народилась 2 лютого 1925 році в селі Речичани Городоцького району Львівської обласні. Коли виповнилось 3 роки, переїхала до Львова. Навчалась в початковій школі ім. Маркіяна Шашкевича, пізніше навчалась в гімназії «Рідна школа» ім. І.Кукурудзи. Належала до організації «Сокіл-Батько». З 1942 року член юнацької ОУН.
У 1943 році закінчила Львівську торговельну гімназію. В 1944 році вийшла заміж за Панаса Володимира, прожили разом до 1948 року. У 1948 році її заарештували органи МГД, а 1949 року особливою нарадою МГД СРСР була засуджена за ст. 54-1 а, та за ст. 54 – 11 КК УСР до позбавлення волі на 10 років. Ув’язнення перебувала на Колимі та Магадані.
До Львова повернулась у 1964 році, а 1965 року вийшла заміж за Петра Дужого. Спільно з чоловіком виховували дітей та 5 онуків, з якими досі проживає. Перший чоловік пані Марії був сотником УПА і загинув у 1949 році.
Марія Дужа була активним членом Львівського обласного Товариства політичних в'язнів і репресованих з перших днів його заснування, користується значним авторитетом у Львові та на Західній Україні. Пані Марія є упорядником книг покійного чоловіка Петра Дужого (поезія «Бій та гнів», двотомне видання «Українська справа вчора і сьогодні»), була залучена до виховного процесу шкільної та студентської молоді. Сьогодні наполегливо працює над багатотомним виданням «У боротьбі за волю України» видавництва Львівського обласного Товариства політичних в'язнів і репресованих.
У 2005 році була нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, також отримала почесні грамоти на відзнаки ЛОДА ЛОР, ЛМР, Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих.
У 2010 році, з нагоди відзначення річниці Дня Прапора, отримала відзнаку ЛМР.