На Безпековому форумі подискутували на тему: «Історія: чи вивчили ми її уроки?»

  • 31.10.2019, 10:51
  • 177
  • Соломія Григор’єва
В Інформаційно-культурному центрі ім. А. Шептицького Українського католицького університету відбувається Львівський Безпековий форум 2019. Впродовж 2 днів близько 200 учасників з-понад 10 країн світу говоритимуть про безпеку, геополітику й конфліктні ситуації сьогодення. Своїми ідеями, досвідом та знаннями авторитетні спікери діляться в межах теми форуму: «Росія в Європі: старі помилки чи нові виклики?»

Під час першої панелі відбулася дискусія на тему: «Історія: чи вивчили ми її уроки?», на якій обговорили такі питання:

  • Як географічні, історичні та культурні аспекти впливають на протистояння між Росією та Західною цивілізацією?
  • Чого вчить нас новітня історія: дві світові війни, Голодомор в Україні, створення ЄС, падіння Берлінської стіни і СРСР, нові війни в Європі?
  • Які ризики ігнорування чи знецінення історії для міжнародної архітектури безпеки?

Модератором дискусії виступила Оксана Сироїд, народний депутат України VIII скликання, заступниця Голови Верховної Ради України, співзасновниця Львівського Безпекового Форуму.

«Сьогодні найбільш дискусійною темою в Україні є відведення військ від лінію фронту і обговорення формули Штайнмаєре. Фокус обговорення дуже коротким, але чи можемо ми проводити паралелі, не пізнавши попереднього досвіду? Сьогодні ми хочемо обговорити саме історичну складову, вивчення якої може допомогти нашій країні», — наголосила Оксана Сироїд.

Професор факультету політичних наук Києво-Могилянської Академії, закордонний співробітник Інституту міжнародної політики, Інституту вищих міжнародних студій університету Джона Гопкінса (Україна/Велика Британія) Тарас Кузьо наголосив на тому, що зараз Україні майже не можливо вирішити конфлікт з Росією, адже росіяни не визнають нашу державу:

«Більшість росіян переконані, що України і українці — це фейкові новини. Тому всі українці повинні бути розлюченими через це, адже нас вважають вигадкою. Ми повернулися до минулого, коли українців не вважали окремим народом. Але це не 19 століття. Якщо росіяни не зрозуміли Україну до 2014 року, то зараз вони ще менше це роблять. Ми повинні розуміти, що у 2024 році нічого не зміниться, адже Путін завжди буде керувати Росією, навіть якщо формально не буде президентом, і він не залишить України, бо він не визнає її країною», — зазначив він.

Радник наукової ради Центру нової стратегії (Румунія) Георг Магеру під час свого виступу наголосив на тому, наскільки важливим є вивчення історії для розвитку всіх країн світу.

«Україна, Молдова і Румунія дуже мало знають про нашу спільну історію, не зважаючи на довгий спільний кордон і вихід до Чорного моря. Дипломати ставляться до історії, як до сфери, яка потрібна лише фахівцям, а не до сфери, над якою потрібно працювати», — сказав Георг Магеру.

Радник Центру нової стратегії навів приклади різних періодів історії різних країн світу, які не зважали на історію, не досліджували її, відтак це нанесло на них удар, «роздавило їх».

В свою чергу представник Університет MARCOS в Сан-Дієго (США / Іспанія) Ібрагім Аль-Марраші зосередив свою увагу на тому, як в історії використовували океан/море як зброю (що в свою чергу намагається зробити Росія, захопивши Крим) та як охорона здоров’я країни впливає на її безпеки.

Нагадаємо, Львівський Безпековий форум відбувається за підтримки Фонду Ганса Зайделя, Фонду Чорного моря Німецького фонду Маршала, Центру Інформації та документації НАТО в Україні та Міжнародного фонду Відродження.

Організатори форуму: ГО «Інститут Просвіти», Український католицький університет, КУ «Інститут міста» та Львівська міська рада.

Під час Львівського Безпекового форуму 2019 заплановано вісім дискусійних панелей. Так, сьогодні, 31 жовтня, відбудуться дискусії: «Історія: чи вивчили ми її уроки?»; «Розуміння та заперечення загроз»; «Морська стратегія в Балто-Чорноморському регіоні: гарантування безпеки через систему міжнародного права»; «Відповідь на загрозу: військовий вимір». На 1 листопада заплановані дискусії: «Майбутнє Балто-Чорноморського регіону очима молоді»; «Українські військовополонені: без статусу, але з надією повернутися додому»; «Медіа як критична інфраструктура»; «Критична інфраструктура: стабільність чи небезпека?».

Впродовж 2 днів експерти роздумуватимуть над тим, як захистити критичну інфраструктуру — інформаційний і кіберпростір, важливі об’єкти життєзабезпечення, економіку та політичну систему від агресивних дій Росії спрямованих проти України та Заходу. У фокусі дискусій також — формула Штанмаєра, особливий статус Донбасу, Україна — в епіцентрі американського конфлікту, російські виклики для Балто-Чорноморського регіону.