«Коли є війна, а ти свідомо йдеш, щоб здобути фах офіцера, – це дуже гідний вчинок», – Андрій Садовий

«Дуже багато десятиліть у цих стінах вчилися військові. І коли у мирний час молодий хлопець є романтиком і хоче мати військову професію – це, звичайно, дуже круто. Але коли є війна, а ти свідомо йдеш, щоб здобути фах офіцера, – це дуже гідний вчинок. Ти йдеш захищати Батьківщину. Це покликання, – зазначив Андрій Садовий. – За останні 100 років Львів був у складі 6 різних країн. Ми мали недовгий період, коли над Львовом майорів наш український прапор. Останні 25 років ми горді. Але насправді ми, українці, не до кінця зрозуміли, для чого нам мати сильну армію. Ніхто не вірив, що буде війна, і всі думали, що армія – ну так, має бути… За останні 2 роки ми це зрозуміли й усвідомили. Хочу побажати вам мудрості, яка потрібна вам для того, щоб гідно виконувати свій обов’язок, щоб бути хорошими командирами, щоб виконати це покликання, яке є перед вами. Сьогодні український прапор майорить не на всій території України. І діло нас, українців, - воювати за нашу землю. Я прекрасно розумію, ще неможливо зробити винятково силою військових, що це можна зробити в першу чергу тоді, коли рівень життя в нашій країні буде удвічі вищим, ніж у наших сусідів. Тоді це буде набагато простіше та легше. Я вірю, що це можливо, адже це наша країна й у нас немає іншої. Ми повинні робити все можливе для того, щоб тут були лад і повага до людини. Хочу вам також побажати, щоб ви мали славу – славу, яку ви отримаєте своєю важкою працею. Я хочу побажати, щоб ви були чесними: так, як замучить власна совість, не замучить ніхто. Хочу побажати вам гідності, щоб ми мали Бога в серці, і щоб завжди були з Ним. Важливо, або ви, навчаючись тут, в Академії, знайшли вірних друзів, які ніколи не будуть боятися говорити вам правду, тому що правда – це Бог. І бажаю знайти вам у Львові своє кохання, тому що Львів – це особливе місто, яке надихає».