Львівський Національний університет ім. І. Франка

Львівський Національний університет (вулиця Університетська, 1) – пам’ятка віденського неоренесансу 1877-1881 років.

 
Будівлю спорудили за проектом архітектора Гохберґера для Сейму (парламенту) Галичини. Після розвалу Австро-Угорської імперії по Першій світовій війні тут від 1919 року міститься університет. Монументальна будівля, виконана у помпезному стилі неоренесансної архітектури Відня першої половини XIX століття, є прикладом гармонійного поєднання архітектури і скульптури. Вхід до будівлі прикрашають дві великі алегоричні композиції «Освіта» і «Праця». Вгорі на аттику – скульптурна група «Опікунський дух Галичини» з постатями Галичини, Дністра і Вісли. Нижче фасад будівлі оздоблений фігурами, що символізують Кохання, Справедливість, Правду і Віру. Фасад університету найкраще оглядати з площі перед пам’ятником Іванові Франкові.

Парадну сходову клітку, яка освітлюється крізь скляну стелю, прикрашено неоренесансними орнаментами відомого скульптора Леонардо Марконі. Вестибуль будівлі має оригінальні розписи початку 50-х років минулого століття у стилі сталінського соцреалізму.