«...Ми і найясніший наш син приваблені доброзичливістю, гостинністю, станом душі та готовністю до послуг, яку виявили розсудливі, зважені міщани, мужі раєцького стану і весь консулат міста Львова, коли ми, наш син, найясніший король-елект королівства Угорщини... зі слугами нашого двору при поверненні у наше королівство Угорщину, тоді небагато місяців перебували там, де багатьма доказами благодіянь та готовністю до послуг нас привабили. Зберігаючи це у пам’яті і у зв’язку з цим, ми, бажаючи приємно віддячити таку їхню готовність до послуг цією нагородою, цим ласкавим львівським міщанам, крамарям та купцям вважаємо виявити згоду і погодитися, щоб вони товари, якою б назвою не називалися, у наше королівство Угорщину та Трансільванію з цього міста Львова вільно ввозили, у будь-якому місці їх могли продавати і були в змозі. Прихильно виявляємо згоду, щоб вони були вільні і вилучені з будь-якої сплати мита чи податку з цих товарів...».