“...Ми зі своїми дорадниками і досвідченими правознавцями нашого двору, які тоді з нами засідали, вислухавши уважно предмет суперечки, докази, аргументи і підтвердження, які обидві сторони виклали перед ними стосовно окремих пунктів скарги, і відповідно перевіривши, розглянувши та обміркувавши права, привілеї та інші захисні грамоти, які вони нам пред’явили, вирішили: ...3. Що ж стосується звітності магістрату про міські прибутки, то оскільки в справі складання того звіту пред’явили нам від імені райців привілей або декларацію, видану найяснішим покійним королем Сигізмундом І, як декрет між громадою і райцями, де сказано, щоб для складання звіту обирати з-поміж громадян шість відповідних людей і неурядуючих райців, які б перед новими виборами складали звіт у присутності райців – урядуючих райців і чотирьох лавників – і під присягою підписували його, залишаємо їх при цьому звичаї згідно із згаданою декларацією короля Сигізмунда І, з тим, одначе, застереженням, щоб вільно нам було, коли хочемо, якщо це необхідно, відрядити для заслуховування цього звіту наших депутатів з нашим старостою для того, щоб через це не порушити конституцій королівства, ухвалених відносно звітування. ...9. Так само, у справі збирання міських податків також за згодою їх (райців), ми вирішуємо і постановляємо, щоб магістрат не накладав їх (міські податки) на міщан, без громадської та загальної згоди усього міста, як цього дотримуються в інших містах. 10. Так само у справі вибору колегії сорока мужів, яка репрезентує громаду, ми вирішуємо та постановляємо, за згодою тих же сторін, їх (членів колегії сорока мужів) обирати за звичаєм інших міст, зокрема міста Кракова, тільки щоб члени колегії сорока мужів були людьми осілими, довіреними та чесними. ...12. Що ж стосується скарги цехів про поборювання привілеїв, то оскільки райці наводили в доказ, що не поборюють привілеї, а більше того зберігають такого роду привілеї цехів, що до впорядкування добра у місті дотримуються, і були наділені з відома і за згодою міського магістрату, повинні мати силу і зберігатися, і нехай печаткою того магістрату на прохання від нас для підтвердження зміцнені будуть...”