“...Довірившись тим їхнім старанням і бажаючи, щоб наполегливіше вони в цій справі в подальшому діяли, наш Пекарський млин, що є за брамою міста Львова, званою Краківською, або його третю мірку разом з повним і цілковитим правом до просівалок борошна... і будь-яких прибутків... і в спадкове та вічне право вважали дати, дарувати, надати і згаданому місту та його міському праву інкорпорувати та ввести... Якби ж ми чи найясніший син та наші спадкоємці цей млин перед тим, як до реального і дійсного володіння ці львівські райці та міщани вступлять і отримають, подарували будь-якій людині чи дали право його викупу, або ми чи найясніший син та наші спадкоємці захотіли викупити для користі і нашої потреби нашими грішми, тоді все це не буде мати сили, і це оголошуємо у зв’язку з цією попередньою донацією...”