«Студенти-розповсюджувачі. Біда, яка повсюди панує у Львові, а також примусові вакації, примусили колектив львівських учнів до того, щоб узятися за розповсюдження газет. Без сумніву, це не ідеальне заняття для молоді, але у зв’язку з теперішньою ситуацією з цим важко рахуватися. Адже це чесна праця заради шматка хліба. Зі своєї сторони, просимо громадськість, щоб з учнями, які розносять “Газету”, поводилася доброзичливо» («Gazeta Wieczorna», s. 2).

«Російська поліція у Львові. Найближчим часом Львів мають поділити на 12 поліцейських секторів, якими будуть управляти комісари. Також буде скеровано 50 околоточних і 600 постових» («Wiek Nowy», s. 8).

«До львівських коминярів. У зв’язку з покликанням значної частини майстрів-коминярів і керівників до дійсної військової служби з’являється небезпека пожеж у місті.

З метою запобігання небезпеці Маґістрат закликає майстрів-коминярів, які мешкають у Львові, та вдів, які займаються коминярською справою на підставі концесій померлих чоловіків, щоб вони зголосилися до V департаменту в ратуші, ІІІ пов., у понеділок, 19 ц. м., об 11 годині перед полуднем, у справі обговорення питань поділу міста на коминярські райони і їхнього розподілу між окремими майстрами» («Wiek Nowy», s. 8).

«Міські порядки. Міський міліціонер повідомив, що біля міської гицлярні лежить близько 20 дохлих коней у стані сильного розкладу, через що навколо розповсюджується страшний сморід – а ніхто, попри нагадування, не займається усуненням цього небезпечного вогнища хвороб» («Wiek Nowy», s. 7).

«Нищення львівських садів. Навколо Львова протягом кількох днів відбувається масове вирубування дерев, яке поширюється тривожним чином. Від ударів сокири падають старі дерева, які прикрашають міські або приватні сади, що знаходилися досі під турботливою опікою. Крім розбирання різних парканів, потрохи починають зникати і лавки, які стоять на міських насадженнях. Наближення зимової пори підштовхує зокрема мешканців передмість до таких способів забезпечення дровами, які заслуговують на покарання. Допомоги поліції з метою запобігти вандалізму виявилося недостатньо: в її розпорядженні немає такої кількості стражників, щоб можна було стерегти всі сади й насадження, які перебувають під загрозою.

Слід також звернути увагу, що протягом кількох днів відбувається вирубування переважно старих дерев у горішній частині стрілецького саду. Як довідуємося, управління Товариства львівських міщан вирішило звільнити від дерев частину саду, щоб забезпечити дровами своїх членів. Сад “Стрільниці” доступний і для громадськості, колись був улюбленим місцем для прогулянок, але тепер його рідко відвідують. Чи не шкода такого чудового саду?» («Gazeta Wieczorna», s. 3).

«Про нищення Забавового парку ми вже писали – а сьогодні нам доводиться відзначити, що таке ж відбувається і з парком “Луна”. Міський стражник схопив Казімєжа Гайцмана у той момент, коли він виносив звідти двері, забираючи їх собі на дрова. Користолюбця зачинено в арештах» («Wiek Nowy», s. 7).

«Сенсаційне викриття винуватців крадіжки. На вул. св. Софії [тепер – частина вул. Франка між вул. Зарицьких і вул. Ярославенка] знаходиться ресторан Ізидора Фроста, який цими днями двічі обікрали. Злочинці вкрали різного роду алкогольні трунки, а також пиво у пляшках. Слідство у цій справі поліція доручила своєму агенту, пану Терлецькому, який за короткий час викрив винуватців. Виявилося, що ними є міліціонери з поліцейської стражниці, яка знаходиться навпроти обікраденого ресторану Фроста. До цієї справи причетні і мешканці з розташованого неподалік Снопкова. Фрост перебуває на війні, а його родина виїхала до Відня» («Wiek Nowy», s. 9).

«Упосліджує гостей Касир кав’ярні “Абазія” Н. Ратнер упосліджує гостей кав’ярні, які розраховуються рублями. Від інших він не хоче приймати російські гроші за обов’язковим курсом – а попри все, це не перешкоджає пану касиру торгувати рублями, сплачуючи за них менше за курс» («Wiek Nowy», s. 7).

«Знайшов прибуткове заняття. Міський стражник № 371 доставив до поліцейської інспекції Макса Йоллеса, художника вивісок, який мешк. на вул. Полтв’яній, 9 [тепер – просп. Чорновола], тому що він скуповував у селян рублі по 2 кор. 30 гелл. Його віддано до арештів» («Wiek Nowy», s. 7).

«Погано втікав, і його схопили. Під час купівлі товарів у крамниці на вул. Різницькій, 3 [тепер – вул. Наливайка] Мозес Ґольдман украв у Сергія Палецького з кишені гаманець з сумою 10 рублів 22 коп. Однак коли він намагався втекти з украденими грошима, власник опам’ятався і кинувся переслідувати злодія, який сховався від погоні у кам’яниці на вул. Казимирівській. Тут його схопили і віддали до поліцейських арештів» («Wiek Nowy», s. 9).

«На гарячому вчинку. Саломон Шнеп намагався вкрасти у Андрія Андрушківа на вул. Домбровського [тепер – вул. Рутковича] 15 кілограмів цукру. Затриманого віддано властям» («Wiek Nowy», s. 7).

«Запізно спам’ятався. Іван Ткач, помічник лакувальника, вчора повідомив поліції, що ще у 1910 р. довірив такому собі Вл. Лукасевичу книжечку Ощадної каси, на якій було 600 кор., для того, щоб він узяв 200 кор. у борг. Однак Лукасевич зловжив довірою, якою його обдарував Ткач, і замість 200 кор. забрав усю суму 600 кор., і попри кількаразове нагадування, не хоче повернути йому забрані гроші» («Kurjer Lwowski», wydanie poranne, s. 4).

Газета у форматі pdf