У Львові відкриють виставку «Захочеш - і будеш!»

  • 12.12.2017, 11:06
  • Прес-служба ЛМР
До 110-ї річниці від народження Олега Кандиби (Ольжича), 14 грудня о 14.00 год. у приміщенні Львівського історичного музею (пл. Ринок, 6, ІІІ поверх), відбудеться відкриття виставки «Захочеш - і будеш!».

21 липня 2017 року виповнилося 110 років від народження знаного українського вченого, археолога, поета, одного з чільних діячів ОУН Олега Кандиби (Ольжича). З нагоди відзначення цієї дати, у грудні 2017 – березні 2018 року у Львівському історичному музеї будуть експонувати виставку «Захочеш — і будеш!».

Автори виставки мали на меті показати життєвий та творчий шлях Олега Кандиби. Щоб усебічно висвітлити багатогранний талант знаного вченого, автори звернулися до багатьох інституцій з пропозицією взяти участь у створенні виставки. На заклик відгукнулися: Львівська обласна і міська Організації Українських Націоналістів; Відділ україніки Національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника; Фундація ім. Олега Ольжича (Київ); Музей Української революції (Київ); Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Бібліотека-філія № 6 ім. О. Ольжича ЦБС для дорослих м. Львова.

На виставці буде репрезентовано понад 100 експонатів. Серед них – реліквії: рукописи та археологічні рисунки вченого, збірки його творів. Відвідувачі зможуть побачити знахідки з місцевостей, де Олег Кандиба проводив розкопки, численні світлини з різних періодів його життя.

 Автори виставки: Емілія Зарубій, Оксана Куценяк.

Довідка

Олег Кандиба – одна з найвидатніших постатей в історії України. Діяльність як науковця була багатогранною і плідною. Молодий вчений проводив польові археологічні дослідження, працював в археологічному відділі Чеського національного музею, на кафедрі археології Українського вільного університету. Його праці друкували у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії. Із початком 1930-х років заявив про себе і як самобутній і ориґінальний поет.

З кінця 30-х років свідомо зробив вибір на користь політичної 
і революційної діяльності. Він очолив дуже важливий сектор ОУН – Культурну Референтуру Проводу Українських Націоналістів (КР ПУН). Впродовж 1939-1941 років керував Революційним Трибуналом ОУН, був членом Проводу Українських Націоналістів та його головою в січні-травні 1944 р.

Загинув 10 червня 1944 року у концентраційному таборі Заксенгаузен (Німеччина), до останнього подиху залишившись вірним ідеї вільної і сильної Української держави.