Цього року у музеї «Личаківський цвинтар» особливу увагу приділять реставрації поховань діячів українського національно-визвольного руху

  • 16.03.2017, 15:44
  • Ганна П’єх
Музей «Личаківський цвинтар» - це історико-культурний музей-заповідник, площею 40 га., де поховано кілька сотень тисяч людей. Кожного року на території музею проводяться роботи із реставрації об’єктів. Так у 2016 році у музеї виконано робіт на суму близько 1 млн. грн. У 2017 році витрати на ремонт та реставрацію об’єктів музею збільшаться до 1,5 млн. грн. Особливу увагу цього року дирекція музею планує приділити реставрації поховань діячів українського національно-визвольного руху.

фото Олександр Мазуренко

Як повідомив директор ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» Михайло Нагай, у 2017 році дирекція музею «Личаківський цвинтар» планує особливу увагу приділити реставрації похованням діячів українського національно-визвольного руху, оскільки згідно з Указом Президента України №17/2016, на державному рівні будуть відбуватися ювілейні заходи, присвячені сотій річниці Української революції 1917-1921 рр.

«Зокрема заплановано здійснити ремонт поховання Куницького Касіяна (1848-19.10.1918) – церковного і громадського діяча, військового капелана, пароха 11-ї дивізії, учасника походів 1914-1916 рр. Свого часу він написав спогади про своє перебування в Боснії.

Також ремонт і благоустрій поховання Магалевського Юрія (1876-1935). Він родом зі Східного Поділля. Художник, закінчив Петербурзьку академію мистецтв, учень Іллі Рєпіна. Учасник українського національного відродження 1917 року на тодішній Катеринославщині. У 1920 р. перебував при штабі Армії УНР як військовий художник. Активний учасник у 1920-1921 рр. так званої військової опозиції проти Симона Петлюри. Автор портретів українських державних і військових діячів, розписів церков. З 1922 р. проживав у Львові, де до самої смерті у 1935 р. був головою українського товариства допомоги емігрантам з України.

«Кожного року кількість таких відновлених об’єктів буде зростати. У минулому роц і в і дновили надгробок Миколи Сітницького – старшини УГА, гробницю Володимира Шухевича – дідуся генерала Романа Шухевича. На 2017 рік заплановано від реставрувати надгробки Касіяна Куницького та гробниц ю Йосипв Танчаківського.. Думаю, що до 2021 року всі українські поховання діячів національно-визвольного руху будуть відновлені повністю: або відремонтовані, або відреставровані.», - розповів Михайло Нагай. 

Одним з пріоритетних завдань на 2017 рік є благоустрій на полі почесних поховань бійців антитерористичної операції. Оскільки не всі пам’ятники встановлені, то благоустрій розпочнуть робити після завершення всіх монтажних робіт.

У 2017 році також запланували відновити 25-27 об’єктів, серед них 4 гробниці мерів міста Львова. Роботи будуть проводитися у співпраці з Польським міністерством культури, НУ «Львівська політехніка», яка залучена до проведення робіт з відновлення гробниць своїх ректорів, професорів. Оскільки у них є кафедра реставрації, то роблять усе своїми силами. Долучається і Чеське генеральне консульство, оскільки тут є 17 чеських поховань.

«Займатимемось також продовження благоустрою і реставраційними роботами ансамблю вхідної площі, де є кілька гробниць. Це власне не просто каплиці, а сімейні усипальниці, які складаються з гробниць і надбудови. Першою була відновлена гробниця родини Бачевських. До речі, за спонсорські кошти. Об’єктом, який плануємо відновити у цьому році є гробниця Адамських. Ці роботи проводитимемо за кошти Личаківського цвинтаря» - додав Михайло Нагай.

Минулого року в музеї «Личаківський цвинтар» за кошти господарської діяльності було проведено ремонт і реставрацію 19 гробниць та надгробків. Проведено ремонт каплиці родини Кісельків - власників пивоварні та водолікувального закладу у Львові (поле №2, за кошти ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» та ПАТ «Карлсберг Україна»).

У співпраці з громадськими організаціями та професійними товариствами України, навчальними закладами, підприємствами, національними товариствами було проведено благоустрій та облаштування сходів біля поховання Івана Левинського - відомого українського архітектора, педагога, громадського діяча (поле №73); реставрацію гробниці родини Вчелак, в якій похований Йозеф Вчелак – підприємець, співвласник фабрики столярки «Bracia Wczelak», активний член товариства «Ческа беседа» (поле №3) та ін. Також проведено замощення алей базальтовою бруківкою.