Реформування служби крові: коли, як і навіщо?

«Ви бачите, служба крові за роки незалежності деградувала поступово. У ній накопичувались з року в рік нові й нові проблеми і на цей момент ми підійшли до того, що обов’язково необхідні зміни. Ці зміни особливо посилюються у зв’язку з тим, що ми прямуємо до Європи. Рано чи пізно будемо вступати в Європейську сім’ю народів. А там до служби крові є дуже серйозне відношення. Адже є розроблені в Європейських співтовариствах директиви 2002 і 2004 року, які регламентують усі сторони діяльності служби крові з тим, щоб забезпечити максимальну якісь продукту, яка заготовляється структурними службами крові. Якщо ми станемо членами ЄС, а це рано чи пізно станеться, то з нереформованою службою крові в тому вигляді, у якому вона зараз існує, ми просто не зможемо існувати.

Я можу судити лише по лікувальному закладу, де я працюю. У нас з року в рік крові вистачає. Ми заготовляємо приблизно ту кількість крові, яку ми потребуємо для нормального функціонування лікувального процесу. Більше того, навіть надлишки тієї крові ми маємо змогу передавати у Обласний центр служби крові, а допомагає нам у цьому те, що донорами крові є родичі та знайомі наших пацієнтів. Такий підхід до донорства не є оптимальним. На Заході давно від цього відмовилися. Донорство в Західних країнах є виключно добровільне. Тобто донори-родичі – це примусово-добровільна здача крові. Адже, якщо лікар пояснить ситуацію, то рідні люди просто зобов’язані здати кров. Тому це не найкращий спосіб вирішення проблеми донорства», - зазначив Борис Бандуровський, завідувач відділення трансфузіології міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги

За словами організаторів, основні проблемні зони системи донорства та обігу крові такі:

1.Відсутність в Україні служби крові як служби.

2. Гостра потреба у популяризації регулярного донорства.

3. Розпорошені і несистемні бюджети.

4. Відсутня найголовніша функція - управління запасами, що виливається у відомий дефіцит, і наявний профіцит. Утилізація крові коштує майже стільки ж, як і заготівлі - приблизно 1000 грн/л. А заготовляє кожна станція забору крові як правило вдвічі більше, ніж потрібно. Тобто має місце нераціональне використання коштів.

5. Відсутня логістика - доставка, обмін, купівля.

6. Брак законодавчої бази та її стандартизації правил заготівлі крові та компонентів.

7. Відсутність органу, покликаного контролювати та аналізувати обіг крові.

8. Брак та застарілість обладнання, нераціональне використання ресурсів. 80% відділень крові можна замінити кровомобілями.

9. Слабка суспільна дискусія.

Організатори: Асоціація «Спільний простір», ВМГО «Асоціація молодих донорів України», Львівський міський благодійний фонд «Сестри Даліли» за підтримки Львівської міської ради. Контактна особа для ЗМІ: Уляна Малофій, тел. 0630759239.